Про затвердження Концепції «Про створення генеральної схеми єдиної телекомунікаційної мережі в місті Запоріжжі»

31/08/2010

Рішення виконавчого комітету від 31.08.2010 № 383 «Про затвердження Концепції «Про створення генеральної схеми єдиної телекомунікаційної мережі в місті Запоріжжі»»

Керуючись Законами України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про телекомунікації», рішенням виконавчого комітету міської ради від 22.04.2008 №153 «Про створення єдиної телекомунікаційної мережі загального користування та розміщення станцій операторів мобільного зв’язку у місті Запоріжжі», на підставі протоколу засідання координаційної ради з розвитку мереж мобільного зв’язку та телекомунікаційних мереж загального користування у місті Запоріжжі від 14.07.2010 з метою забезпечення уніфікації і єдності мереж телекомунікацій загального користування в місті Запоріжжі, виконавчий комітет Запорізької міської ради

ВИРІШИВ:

1. Затвердити Концепцію «Про створення генеральної схеми єдиної телекомунікаційної мережі в місті Запоріжжі» (додається).

2. Управлінням, відділам та районним адміністраціям Запорізької міської ради забезпечити заходи по впровадженню Концепції «Про створення генеральної схеми єдиної телекомунікаційної мережі в місті Запоріжжі».

3. Контроль за виконанням даного рішення покласти на заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради Гладченка С.М.

Міський голова Є.Г.Карташов

ЗАТВЕРДЖЕНО

Рішення виконавчого

комітету міської ради

31.08.2010 №_383_

Концепція

«Про створення генеральної схеми єдиної телекомунікаційної мережі

в місті Запоріжжі»

Загальна частина

Особливістю телекомунікаційної мережі міста Запоріжжя є розвиток мереж за окремими напрямками та вирішення вузького корпоративного завдання.

На сьогоднішній день існує безліч мереж по галузях економіки різної потужності, конфiгурацiї і завданням, що вирішуються.

Роботи, в тому числі, з волоконно-оптичним кабелем, виконуються підприємствами, створеними спеціально для надання послуг у галузі телекомунікацій.

В місті Запоріжжі виконують роботи по будівництву телекомунікаційних мереж більше 25 компаній. Де які з них, створені за участю західних партнерів.

2. Причини виникнення проблем і необхідність

прийняття Концепції

Для операторів телекомунікаційних мереж міста Запоріжжя характерні особливості.

Пояснюється це тим, що активація зворотного каналу, наприклад, з метою надання послуги доступу до Інтернет - є економічно невигідною для оператора КТБ, а саме:

- пропонований контент програм операторів кабельного ТБ значно відрізняється кількістю і якістю. Внаслідок того, що частина мереж продовжує залишатися вузькосмуговими, кількість каналів у міських мережах КТБ коливається від 12 до 60;

- обов'язкова до надання універсальна програмна послуга, що передбачає трансляцію в мережах ефірних каналів належної якості, не може бути виконана в силу особливостей прийому деяких каналів у місцях дислокацій районних головних станцій.

Створення єдиної мультимедійної телекомунікаційної мережі усуне зазначені недоліки.

3. Мета Концепції

Основною метою Концепції є наступні напрямки створення сучасних мереж телекомунікаційних мереж:

- гібридна оптико-коаксіальна технологія побудови мережі КТБ;

- об'єднання розрізнених мереж КТБ у єдину;

- об'єднання мереж кабельного телебачення на рівні транспортної мережі з іншими мережами передачі даних, упровадження технологій цифрового мовлення;

- розширення номенклатури наданих послуг, впровадження інтерактивних послуг.

У зв'язку з цим пропонується створення генеральної схеми єдиної міської широкосмугової інтерактивної телекомунікаційної мережі, яка надасть можливість розвитку єдиного частотного плану для всіх операторів в м. Запоріжжі.

4. Умови створення схеми єдиної міської широкосмугової

інтерактивної телекомунікаційної мережі

Генеральна схема передбачає надання населенню міста Запоріжжя різні види послуг незалежно від району проживання, державних установ і організацій, приватних фірм та інших користувачів, а саме:

4.1. Трансляція телепрограм:

- універсальна програмна послуга (трансляція пакета всіх ефірних телеканалів, що здійснюють мовлення на місто);

- трансляція пакетів аналогових програм;

- трансляція пакетів цифрових програм.

4.2. Передача даних:

- доступ до Інтернет, включаючи всі додатки (www, ICQ, електронна пошта);

- конференцзв’язок.

4.3. Послуги передачі даних та збору інформації:

- доступ до мережевого відео- і аудіо- архівів;

- доступ до ігрових серверів;

- реклама місцевих товарів і послуг;

- опитування суспільної думки, дистанційне голосування.

4.4. Інтерактивні послуги:

- інтерактивне телебачення;

- електронна комерція (продаж товарів через Інтернет);

- електронні платежі.

4.5. Створення накладених мереж (закритих, корпоративних, віртуальних) із захистом від несанкціонованого доступу.

5. Принципи діяльності у сфері телекомунікацій

Основними принципами діяльності у сфері телекомунікацій є:

- доступ споживачів до загальнодоступних телекомунікаційних послуг, які необхідні для задоволення власних потреб, участі в політичному, економічному та громадському житті;

- взаємодія та взаємозв'язок телекомунікаційних мереж для забезпечення можливості зв'язку між споживачами всіх мереж;

- забезпечення сталості телекомунікаційних мереж і управління мережами з урахуванням їх технологічних особливостей на основі єдиних стандартів, норм та правил;

- заохочення конкуренції в інтересах споживачів телекомунікаційних послуг;

- збільшення обсягів телекомунікаційних послуг, їх переліку та утворення нових робочих місць;

- впровадження світових досягнень у сфері телекомунікацій, залучення, використання вітчизняних та іноземних матеріальних і фінансових ресурсів, новітніх технологій, управлінського досвіду;

- сприяння розширенню міжнародного співробітництва у сфері телекомунікацій та розвитку глобальної телекомунікаційної мережі;

- забезпечення доступу споживачів до інформації про порядок отримання та якість телекомунікаційних послуг;

- ефективність, прозорість регулювання у сфері телекомунікацій;

- створення сприятливих умов діяльності у сфері телекомунікацій з урахуванням особливостей технологій та ринку телекомунікацій.

6. Міська мультисервісна мережа

6.1. Характеристика мережі

Телекомунікаційна мережа міста (мал.1, додаток 1) являє собою мережу трьохрівневої архітектури:

- третій рівень – транспортна мережа на базі HFC-технологій, що поєднує розподільні станції;

- другий рівень - волоконно-оптичні кільця мереж абонентського доступу;

- перший рівень –розподільні мережі.

6.1.1. Транспортна мережа містить:

Головні станції телевізійного мовлення, що забезпечують формування програм аналогового та цифрового мовлення.

Головні станції кабельних модемів (CMTS), що забезпечують двунаправний обмін IP пакетами між транспортною мережею й абонентським устаткуванням мережі доступу.

Оптичні головні станції, що забезпечують реалізацію оптичної ділянки гібридної мережі абонентського доступу по передачі до абонентів сигналів прямого каналу в смузі частот 80-862 Мгц і прийому від абонентів сигналів у смузі зворотного каналу.

6.1.2. Мережа абонентського доступу містить:

- оптичні вузли гібридної мережі абонентського доступу, що підключають розподільні мережі до транспортної мережі й забезпечують прийом і розподіл сигналів прямого каналу з транспортної мережі, прийом від абонентів сигналів зворотного каналу і передачу їх по транспортному оптоволоконному до головної станції.

- розподільні центри мереж абонентського доступу можуть містити винесені з головної оптичної станції оптичні передавачі для зменшення кількості оптичних волокон транспортної мережі і винесені з головної станції центри головних модемів (CMTS) для оптимізації завантаження зворотного каналу з наступним ув’язуванням цих вузлів між собою за технологією GE (Gigabit Ethernet).

На розподільному центрі всі зворотні канали від окремих оптичних вузлів доступу до інтерактивних послуг у міру необхідності пасивно складаються.

6.1.3. Розподільна мережа містить:

- субмагістральну мережу, виконану за зіркоподібною схемою з кількістю каскадуємих підсилювачів не більш 2-3 шт. і будинкову розподільну мережу.

- структурна схема єдиної міської телекомунікаційної мережі представлена на мал. 2, додаток 1.

6.2. Вимоги до мереж абонентського доступу

З вищезазначеного випливає, що для інтеграції існуючих районних мереж кабельного телебачення в єдину міську мережу, останні повинні бути перетворені зі звичайних односпрямованих мереж у гібридні мережі з розділеними на кластери сегменти і активованим зворотним каналом.

Будинкова розподільна мережа повинна мати власні незалежні стояки по типу «зірка». Місця розміщення стояків для різних типів будинків приведені в додатку 2.

Прокладка кабелів абонентської мережі доступу повинна виконуватись повітряним навішенням на зовнішніх опорах чи по покрівлі житлових і суспільних будинків. Способи кріплення кабелю до архітектурних елементів будинків показані в додатку 3.

Поділ програм по пакетах повинний здійснюватись за допомогою фільтрів.

При модернізації повинні дотримуватись наступні вимоги до мереж доступу.

6.2.1. Технічні вимоги до прямого каналу:

Технічні вимоги до прямого каналу встановити згідно з діючими в Україні будівельними нормами, правилами, СНіП, вимог проекту та іншої НТД.

6.2.2. Технічні вимоги до зворотного каналу:

Технічні вимоги до зворотного каналу встановити згідно з діючими в Україні будівельними нормами, правилами, СНіП, вимог проекту та іншої НТД.

6.2.3. Вимоги до резервування оптичних волокон:

У мережах абонентського доступу повинне бути передбачене резервування волокон по напрямках (не менш одного волокна на кожен напрямок).

6.2.4. Вимоги до живлення сегментів мережі HFC:

- живлення кожного сегмента HFC повинне бути виконано централізовано від магістрального підсилювача розташованого в оптичному вузлі доступу до інтерактивних послуг. Всі інші технологічні вузли мережі живляться дистанційно від розподільної мережі.

- у системі живлення повинні бути передбачені, також, джерела безперебійного живлення UPS типу on line і off line.

6.2.5. Вимоги до оптичного устаткування:

- оптичний вузол доступу до інтерактивних послуг повинний бути розрахований на 500 чи 2000 абонентів і мати 3-4 порти;

- оптичний вузол доступу до інтерактивних послуг повинний інтегрувати в собі приймач - підсилювач прямого каналу і передавач зворотного каналу. Перевагу варто віддавати устаткуванню з більш високим індексом модуляції з мінімальними шумами і кращими параметрами CTB, CSO.

6.2.6. Вимоги до оптичного кабелю:

- оптичний кабель бажано використовувати з волокнами з загасанням необхідним для забезпечення подачі якісного сигналу на потрібну відстань;

- у якості оптичних конвекторів використовувати FC/FPC або SC та ін.

6.3. Вимоги до паралельних телекомунікаційних мереж

6.3.1. При створенні в будинку мережі кабельного телебачення (МКТ), паралельній первинній, повинні дотримуватись наступних вимог:

- будівництво паралельних мереж припустимо при обов'язковій умові застосування тільки сертифікованого устаткування;

- устаткування вторинної мережі не повинне створювати в первинній мережі перешкоди прийому програм, що розподіляються відповідно до частотного плану, погодженого при видачі ліцензії на первинну мережу;

- якщо первинна мережа створює перешкоди вторинній мережі, то остання не вправі вимагати усунення цих перешкод у випадку, коли:

1) первинна мережа побудована з дотриманням усіх діючих нормативів, що забезпечують її електромагнітну сумісність;

2) устаткування первинної мережі сертифіковане і умови його експлуатації відповідають вимогам ПТЕ;

3) частотні канали первинної мережі, що створюють перешкоди, виділені у встановленному законному порядку до моменту видачі ліцензії на вторинну мережу;

4) частотні канали вторинної мережі, що зазнають перешкоди, задіяні не у встановленому порядку.

Якщо з перерахованого вище умови не виконані, кожен випадок перешкод однієї з паралельних мереж, з боку іншої, повинний бути розглянутий окремо.

6.3.2. Якщо в паралельних мережах МКТ застосовують один чи більше однакових частотних телевізійних каналів, вважається, що ці мережі працюють за загальним частотним планом розподільчих мереж. У цьому випадку рівні перешкод, наведених в основній мережі з паралельної, у будь-якому місці тракту, включаючи антенний вхід телевізора в абонента, не повинні перевищувати значення -60 дБ щодо рівня відповідної несучої в основній мережі.

Значення екранування устаткування вторинних розподільчих мереж МКТ не повинне бути менше 70 дБ. Якщо рівень екранування абонентського відводу вторинної мережі менше 70 дБ, то одночасна прокладка до однієї квартири абонентських відводів паралельних мереж не дозволяється.

6.3.3. Якщо в паралельних мережах не використовують однакові телевізійні канали, вважається, що ці мережі працюють з різними частотними планами розподільчих мереж. У цьому випадку рівні перешкод від несучих телевізійних сигналів, наведених в основній мережі з паралельною, не повинні перевищувати значення -20 дБ щодо рівня будь-якої несучої зображення (найменшого рівня телевізійного сигналу) основної мережі.

У цьому випадку значення екранування устаткування розподільчих мереж МКТ не повинне бути менше 30 дБ і дозволяється прокладка (наявність) до однієї квартири абонентських відводів від обох паралельних мереж.

7. Загальні вимоги до створення телекомунікаційних мереж

Створення кабельних магістральних та розподільчих телекомунікаційних мереж, для усіх без винятку учасників будівництва, повинне відповідати наступним вимогам:

7.1. Процес створення повинний проводитись в наступній послідовності:

- запит і одержання технічних умов на прокладку кабелю й установку устаткування;

- виконання робочого проекту і підготовка виконавчої документації;

- узгодження проектної і виконавчої документації з представником організації - балансоутримувача;

- початок створення відповідно до затвердженої проектної і виконавчої документації;

- приймання в експлуатацію телекомунікаційних мереж здійснюється представником балансоутримувача об'єкту нерухомого майна.

7.2. При проектуванні телекомунікаційних мереж підприємства-учасники повинні керуватись діючими в Україні будівельними нормами, правилами та:

- ДБН 60-89/ Держкомархітектури «Пристрої зв'язку, сигналізації і диспетчеризації інженерного устаткування житлових і суспільних будинків. Норми проектування»;

- ДБН 600-81/ Мінзв'язку СРСР «Інструкція з монтажу споруджень пристроїв зв'язку, радіомовлення і телебачення».

Типові варіанти розміщення телекомунікаційного устаткування, місця розташування абонентських розподільних стояків у 5-ти поверхових та 9-ти поверхових житлових будинках і способи підвіски кабельних ліній зв'язку до архітектурних елементів житлових і суспільних будинків наведені у Додатку.

7.3. При монтажі в будинку двох і більше телекомунікаційних мереж (вторинні мережі), паралельних існуючій (первинній), повині бути виконані наступні вимоги:

- монтаж кабельних розподільчих ліній кожна компанія повинна вести у власному абонентському стояку, або в іншому, з попереднім узгодженням та отриманням дозволу від власників цих мереж;

- для підвіски повітряно-кабельних межбудинкових переходів забороняється використовувати металоконструкції (кронштейни, трубостійки і т.д.) операторів інших мереж без попереднього узгодження і дозволу з боку власників цих мереж;

- забороняється використовувати т.зв. «гильзовані» отвори, виконані в стінах під'їздів для прокладання кабельних ліній первинної мережі вторинних паралельних мереж;

- усі кабельні лінії, що проходять по даху, технічному поверху, підвалу чи під'їздам житлових будинків, бокси чи шафи, у яких розміщене телекомунікаційне устаткування, а також, пластикові труби абонентських стояків повинні бути відмарковані стікерами з зазначенням фірми-власника мережі і контактного телефону;

- у випадку, коли вихід на покрівлю чи на технічний поверх замкнений, то на кришці люку виходу на покрівлю чи на стіні біля входу на технічний поверх, повинний бути напис з інформацією про те, де знаходиться ключ. Дублікат ключа повинний знаходитись в ЖЕДі чи ОДЗ.

8. Фінансове забезпечення

Не потребує фінансування з міського бюджету.

9. Загальні вимоги

Запропонована генеральна схема єдиної міської широкосмугової інтерактивної телекомунікаційної мережі може бути прийнята за основу, яка не заперечує створення мереж згідно з діючими в Україні будівельними нормами, правилами, СНіП , вимог проекту та іншої НТД, в майбутньому повинна забезпечить уніфікацію і єдність мереж телекомунікацій загального користування та доопрацьовуватись у відповідності до вимог часу та новітніх технологій.

Заступник керуючого справами виконкому ради, начальник відділу

організаційної та кадрової роботи виконкому ради О.В.Савенко