Запорізька міська рада

З метою поліпшення містобудівної дисципліни, ефективного використання земельних ресурсів, забезпечення збільшення доходної частини бюджету та сталого розвитку міста Запоріжжя, на виконання рішення сесії Запорізької міської ради від 15.10.03 № 34 „Про затвердження „Правил забудови міста Запоріжжя””, від 24.12.03 № 14 „Про затвердження Програми раціонального використання території та комплексного містобудівного розвитку міста”, керуючись Законами України від 21.05.97 № 280/97-ВР „Про місцеве самоврядування в Україні”, від 16.10.92 № 2780-ХІІ „Про основи містобудування”, від 20.04.2000 № 1699-ІІІ „Про планування і забудову територій”, від 14.10.94 № 208/94-ВР „Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування”, Земельного кодексу України від 25.10.01 № 2768-ІІІ, Постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.93 № 224 „Про містобудівний кадастр населених пунктів”, ДБН Б.1–1–93 „Порядок створення і ведення містобудівних кадастрів населених пунктів” та іншими нормативними актами, що мають відношення до цього питання, виконавчий комітет Запорізької міської ради
ВИРІШИВ:

1. Доручити головному управлінню архітектури та містобудування міської ради (Трубін В. П.) організувати роботи по створенню та веденню містобудівного кадастру в місті Запоріжжя.

2. Затвердити Порядок створення і ведення містобудівного кадастру міста Запоріжжя (додається).

3. Доручити комунальному підприємству „Градпроект” (Чайка О.Г.) виконувати технічні роботи по формуванню та супроводженню бази даних містобудівного кадастру, веденню чергового плану містобудівного кадастру, обслуговуванню користувачів інформацією з кадастру на госпрозрахунковій основі.

4. Вважати таким, що втратило чинність, рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради від 28.10.04 № 419/1 „Про створення містобудівного кадастру”.

5. Контроль за виконанням даного рішення покласти на заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради Черкаска В.В.

 ПОРЯДОК
створення і ведення містобудівного кадастру міста Запоріжжя

Даний інструктивний матеріал встановлює порядок створення і ведення містобудівного кадастру в місті Запоріжжя, вимоги до програмного забезпечення, організаційну структуру та функціональні обов'язки підрозділу по формуванню та функціонуванню містобудівного кадастру.

Виконання вимог даного порядку обов'язкове при створенні підрозділу і розробці автоматизованої системи містобудівного кадастру міста Запоріжжя.

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. Містобудівний кадастр міста Запоріжжя створюється на основі Законів України “Про основи містобудування”, „Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність”, Постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.93 року № 224 “Про містобудівний кадастр населених пунктів”, ДБН Б.1-1-93 „Порядок створення і ведення містобудівних кадастрів населених пунктів”, рішення сесії Запорізької міської ради від 15.10.03 № 34 „Про затвердження „Правил забудови міста Запоріжжя””.

1.2. Містобудівний кадастр міста Запоріжжя створюється на всю територію міста Запоріжжя і повинен містити дані плану зонування, генерального плану та детального плану, належність територій до відповідних зон, правовий статус, допустимі види забудови та іншого використання земельних ділянок, єдині умови та обмеження забудови окремих земельних ділянок, відомості про функціональне призначення, поверховість та матеріал стін будівель, магістральні інженерні мережі, інші відомості згідно з державними будівельними нормами.

1.3. Містобудівний кадастр міста Запоріжжя призначений для забезпечення здійснення моніторингу забудови та іншого використання територій і надання суб'єктам містобудування необхідної інформації у порядку, встановленому законодавством.

1.4. Інформація, що міститься в містобудівному кадастрі, повинна використовуватися при розв'язанні таких завдань:
- прогнозування розвитку, планування і забудови міста Запоріжжя;
- розміщення, проектування, будівництва і реконструкції об'єктів житлово-цивільного, виробничого, комунального та іншого призначення;
- охорони пам'яток архітектури і містобудування, регенерації історичних поселень;
- створення соціальної, інженерної і транспортної інфраструктури;
- регулювання земельних відносин на території міста Запоріжжя;
- визначення зон економічної оцінки території, обґрунтування розмірів оподаткування і вартості земельних ділянок, будинків і споруд з урахуванням місцевих умов;
- обліку власників і користувачів будинків, споруд і земельних ділянок;
- контролю за раціональним використанням територіальних ресурсів, аналізу реалізації затвердженої містобудівної документації та інше.

1.5. Містобудівний кадастр міста Запоріжжя ведеться за рахунок коштів місцевого бюджету та інших коштів, залучених для цього у встановленому законодавством порядку.

1.6. Власником даних містобудівного кадастру є Запорізька міська рада.

1.7. Розпорядження, отримання, використання, розповсюдження та зберігання інформації містобудівного кадастру здійснюється у порядку, визначеному Законами України “Про інформацію”, “Про основи містобудування”, Постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.93 року № 224 “Про містобудівний кадастр населених пунктів”, ДБН Б.1-1-93 „Порядок створення і ведення містобудівних кадастрів населених пунктів”, рішенням сесії Запорізької міської ради від 15.10.03 № 34 „Про затвердження „Правил забудови міста Запоріжжя””, даним порядком та відповідними рішеннями Запорізької міської ради.

2. СТРУКТУРА ДАНИХ

2.1. Одиницею обліку та зберігання даних у містобудівному кадастрі є об'єкт. У містобудівному кадастрі визначені такі об'єкти:
- ділянка землекористування (землеволодіння);
- будинок (споруда);
- ділянка та вузол інженерної мережі;
- ділянка та вузол вулично-дорожньої мережі;
- територіальні зони (функціональні, охоронні, а також ті, що характеризують інженерно-геологічну та екологічну ситуацію в населеному пункті).

2.2. Кожний об'єкт характеризується затвердженим переліком показників. Показники поділяються на наступні типи:
- правові;
- метричні;
- технічні;
- вартісні;
- функціональні;
- хронологічні;
- геодезичні координати.

Сукупність даних по об'єкту містобудівного кадастру, що занесені у спеціальні форми, складає паспорт об'єкта. Зразки паспортів наведені у ДБН Б.1-1-93.

2.3. Дані про об'єкти подаються у вигляді чисел, текстових рядків, кодів та графічних зображень.
Присвоювання кодів об'єктам проводиться з використанням державних і локальних класифікаторів, які затверджуються в установленому законодавством порядку.

2.4. Паспорт земельної ділянки містить наступні форми документів:
- відомості про земельну ділянку;
- план земельної ділянки з відображенням містобудівної ситуації;
- план встановлених меж;
- каталог координат кутів зовнішніх меж земельної ділянки;
- опис документів паспорту земельної ділянки.

2.5. Паспорт будинку (споруди) містить наступні форми документів:
- відомості про будинок (споруду);
- поверховий план будинку (споруди);
- план земельної ділянки (на якій розташований будинок);
- каталог координат зовнішніх кутів будинку (споруди);
- опис документів паспорту будинку (споруди).

2.6. Паспорти об'єктів інженерно-транспортних мереж мають однотипний характер і містять наступні форми документів:
- відомості про мережу;
- відомості про ділянку мережі;
- відомості про вузол мережі;
- схема мережі;
- каталог координат вузлів мережі;
- опис документів паспорту мережі.

2.7. Паспорти об'єктів можуть містити при необхідності і інші документи, які заносяться в опис.

2.8. Для територіальних зон паспорт не складається. Відомості про об'єкти цього типу подаються на масштабній карті (схемі) населеного пункту у вигляді меж зон і відповідних характеристик. Наприклад: функціональне зонування території населеного пункту, зони забруднення і відповідні рівні забруднення та інше. Перелік і зміст схем зонування наведені в ДБН Б.1-1-93.

2.9. Визначення належності об'єктів до різних територіальних зон населеного пункту і взаємозв'язок інформації про земельні ділянки, будинки (споруди), інженерні комунікації забезпечується за допомогою координат характерних точок об'єктів.

3. ПОРЯДОК СТВОРЕННЯ МІСТОБУДІВНОГО КАДАСТРУ

3.1. Створення містобудівного кадастру міста Запоріжжя покладається на головне управління архітектури та містобудування Запорізької міської ради (скорочено-ГУАтаМ) і проводиться у такому порядку:
- підготовчий етап;
- збір та обробка даних;
- створення інформаційної системи містобудівного кадастру.

3.2. При створенні містобудівного кадастру необхідно виконати комплекс робіт по встановленню (відновленню) меж населеного пункту.

3.3. На підготовчому етапі робіт виконується вивчення і аналіз існуючих планово-картографічних матеріалів, земельно-облікової документації, матеріалів відводу ділянок в межах населеного пункту, містобудівної документації, проектів внутрішньогосподарського землеустрою, матеріалів інвентаризації об'єктів минулих років, матеріалів виконавчої зйомки, даних про інженерну геологію та екологію. Також проводиться створення планувальної мережі на території населеного пункту, яке складається з виділення та кодування її елементів (планувальних районів і планувальних одиниць – кварталів, мікрорайонів).

При створенні системи містобудівного кадастру міста Запоріжжя повинні бути максимально використані існуючі матеріали різних відомств та служб, що відають питаннями управління, експлуатації, проектування міста Запоріжжя і його об'єктів.

Результатами етапу є: перелік об'єктів містобудівного кадастру; схема планувальної мережі території населеного пункту з зазначенням кодів її елементів; склад інформації, якої бракує і яка повинна бути отримана шляхом відповідних вишукувань, вимірів та інше.

3.4. Збір та обробка даних проводяться у наступній послідовності:
- заповнення паспортів об'єктів на підставі існуючої технічної, експлуатаційної, проектної документації;
- виконання натурних досліджень (інвентаризації) у випадку відсутності потрібних даних по об'єкту;
- проведення суцільної інвентаризації об'єктів (виконується по мірі виділення необхідних коштів та збирається інформація від суб'єктів підприємницької діяльності, які виконують дані роботи за замовленнями і за кошти громадян та юридичних осіб), по результатах якої уточнюються дані в паспортах об'єктів містобудівного кадастру.

В першу чергу формується кадастрова карта міста Запоріжжя. Топографо-геодезичні роботи повинні проводитись за методиками Укргеодезкартографії при участі місцевих органів Держкомзему.

3.5. Інформаційна система містобудівного кадастру представляє собою узагальнену сукупність паспортів об'єктів міста Запоріжжя, яка використовується для вирішення задач, перерахованих у п. 1.6.

Первинне заповнення паспортів об'єктів виконується в електронному вигляді з дублюванням в подальшому на паперових носіях.

Кадастрова карта є картографічною основою містобудівного кадастру, дозволяє вести вимірювання лінійних та площадних характеристик ділянок території з точністю, достатньою для прийняття рішень, і повинна бути отримана в результаті проведення кадастрової зйомки. Цей процес включає фіксацію просторового положення всіх елементів міського середовища (кордони адміністративних районів, наземні, підземні, надземні споруди та інше).

Просторова фіксація елементів містобудівного кадастру міста Запоріжжя виконується в місцевій системі координат з можливістю подальшого переведення в загальнодержавну систему координат.

В результаті збору і обробки даних заповнюються паспорти об'єктів, включених до складу містобудівного кадастру.

4. ПОРЯДОК ВЕДЕННЯ МІСТОБУДІВНОГО КАДАСТРУ

4.1. Вихідні дані для створення та ведення містобудівного кадастру складаються з документованих державних, відомчих та інших джерел інформації, зокрема:
про землі – з даних державного земельного кадастру;
про сучасне і перспективне призначення територій, їхню належність до відповідних функціональних зон – з матеріалів затвердженої містобудівної документації;
про місцеположення окремих територій, земельних ділянок, будинків, споруд та інженерних комунікацій – з топографо-геодезичних і картографічних матеріалів;
про інженерно-геологічний стан територій – з матеріалів інженерно-геологічних вишукувань;
про будинки і споруди – з даних технічної інвентаризації та проектних рішень цих об'єктів;
про екологічний стан територій – з даних екологічних, гідрометеорологічних, радіологічних, санітарно-гігієнічних та інших досліджень.

Інформація для ведення містобудівного кадастру може бути одержана також шляхом проведення спеціальних робіт і спостережень.

Періодичність збирання даних та їх актуалізація (оновлення) залежить від видів об'єктів, характеру інформації і регулюються ДБН Б.1-1-93, даним Порядком, відповідними рішеннями Запорізької міської ради, виконавчого комітету Запорізької міської ради та іншими діючими законодавчими актами України, які мають відношення до вирішення цих питань.

4.2. Інформація про ділянки, відведені у власність або надані у користування, в тому числі на умовах оренди, формується за даними державного та місцевого земельного кадастру і оновлюється при кожній реєстрації об'єктів або зміни даних про об'єкти.

4.3. Містобудівні дані, що формуються за матеріалами ГУАтаМ, в тому числі служби державного архітектурно-будівельного контролю (ДАБК), реєструються в базі даних містобудівного кадастру:
- при наданні дозволу на будівництво (реконструкцію) об'єктів та прийманні завершених будівництвом об'єктів;
- при розробці (коригуванні) містобудівної документації – але не рідше 1 разу в 2 роки;
- при коригуванні чергового плану міста Запоріжжя (виконується поквартально).

4.4. Звітні матеріали виконання топографо-геодезичних робіт при виконавчій зйомці, інвентаризації об'єктів, зйомці поточних змін, нових топографо-геодезичних зйомках для любих цілей повинні проходити перевірку на відповідність правильності виконання відповідно до нормативно-технічної документації.

З метою проведення перевірки виконання топографо-геодезичних робіт на території міста Запоріжжя та формування чергового плану міста всі суб'єкти підприємницької діяльності, що виконують на території міста дані роботи, повинні здавати їх до геодезичної служби ГУАтаМ в електронному векторному вигляді з пошаровим відображенням окремих елементів містобудівного кадастру згідно „Класифікатора інформації, яка відображається на топографічних планах масштабів 1:5000, 1:2000, 1:1000, 1:500”, затвердженого Наказом Держгеодезкартографії від 09.03.2000 № 25, „Умовних знаків для топографічних планів масштабів 1:5000, 1:2000, 1:1000, 1:500”, затверджених Наказом Держгеодезкартографії від 03.08.2001 № 295 та рішення сесії Запорізької міської ради від 15.10.03 № 34.

4.5. Дані підприємств і організацій, що займаються експлуатацією і обліком будинків, споруд, інженерно-транспортних мереж, фіксуються в містобудівному кадастрі по мірі виникнення змін в об'єктах, але не рідше одного разу на рік.

4.6. Дані про стан (зміни) навколишнього природного середовища та екологічну ситуацію в місті Запоріжжі фіксуються в містобудівному кадастрі за матеріалами організацій, установ та служб СЕС, Держгідрометеорології, Мінприроди та інших організацій, установ та служб при проведенні ними обстежень і вишукувань, але не рідше одного разу на три роки.

4.7. Інженерно-геологічна характеристика території оновлюється один раз на п'ять років, гідрологічна – один раз на три роки.

4.8. Для забезпечення достовірності та своєчасного оновлення інформації про об'єкти містобудівного кадастру встановлюється такий порядок:
- затвердження правових актів на право власності та користування, в тому числі на умовах оренди, об'єктами нерухомості проводиться після їх реєстрації в підрозділі містобудівного кадастру;
- затвердження актів приймання об'єктів будівництва службою ДАБК проводити після проходження реєстрації в службі містобудівного кадастру;
- дозвіл на введення в експлуатацію або реєстрацію інших об'єктів, які знаходяться на обліку в містобудівному кадастрі, видавати після внесення даних про них в містобудівний кадастр.

4.9. Дані, які зберігаються в містобудівному кадастрі, поділяються на дані, які відносяться до інформації відкритого типу та інформації, яка має гриф – „для службового користування”.

4.10. Інформація містобудівного кадастру надається користувачам (споживачам) за їх вимогою (запитом) на договірній основі згідно діючого законодавства.

Форми документів для отримання відповідей на стандартні запити розробляються за встановленою ДБН Б.1-1-93 формою. Крім того, можливе отримання відповідей на нестандартні запити у формі, визначеній користувачем. Користувач обов'язково сплачує витрати по розшуку, обробці даних і оформленню відповіді на запит.

4.11. Порушення режиму доступу до інформації містобудівного кадастру або надання недостовірної інформації тягнуть за собою відповідальність відповідно до діючого законодавства.

4.12. Містобудівний кадастр ведеться з використанням автоматизованих систем збирання, обробки, копіювання і зберігання інформації з дублюванням інформації на паперових носіях.

4.13. Зберігання інформації виконується відділом містобудівного кадастру, який повинен забезпечити реєстрацію всіх змін, що фіксуються, по об'єктам містобудівного кадастру.

Відділом містобудівного кадастру ведеться архів містобудівної документації міста Запоріжжя в електронному вигляді.

5. ОРГАНІЗАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ, СТВОРЕННЯ І ВЕДЕННЯ МІСТОБУДІВНОГО КАДАСТРУ

5.1. Для створення і ведення містобудівного кадастру рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради затверджується даний Порядок.

5.2. Відділ містобудівного кадастру міста Запоріжжя є підрозділом головного управління архітектури та містобудування Запорізької міської ради, який здійснює організаційні та контролюючі функції по створенню та веденню містобудівного кадастру.

5.3. При організації діяльності по веденню містобудівного кадастру необхідно передбачити підготовку та навчання персоналу.

5.4. Для технічного забезпечення створення та ведення містобудівного кадастру створюються такі функціональні підрозділи:
- збирання, підготовки та обробки інформації;
- ведення містобудівного кадастру;
- обслуговування користувачів.

5.5. Підрозділ збирання, підготовки та обробки вихідної інформації виконує роботи, пов'язані з отриманням, сортуванням, первинною обробкою і контролем даних, необхідних для формування містобудівного кадастру.

Технічна робота по підготовці паспортів ділянок землекористувань (землеволодінь), будинків (в першу чергу об'єктів приватизації) покладається на цей підрозділ.

5.6. Підрозділ ведення містобудівного кадастру забезпечує актуалізацію інформації, зберігання, архівування, обслуговування запитів до даних, синтаксичний та лексичний аналіз, обмін даними з іншими інформаційними системами.

5.7. Підрозділ обслуговування користувачів забезпечує обробку запитів користувачів, обробку даних і підготовку документів з результатами. Цей підрозділ виконує узагальнення даних містобудівного кадастру.

5.8. Головне управління архітектури та містобудування Запорізької міської ради для максимально ефективної роботи відділу містобудівного кадастру міста Запоріжжя має право залучати по договорам підряду підприємства для збирання, підготовки та обробки кадастрової інформації.

5.9. Керівники місцевих органів (служб) земельного, лісового, водного та інших видів кадастрів, ГУАтаМ, комунальних служб, підприємств і організацій повинні забезпечити своєчасну передачу необхідних даних згідно даного порядку в систему містобудівного кадастру і відповідають за достовірність наданої інформації.

6. ВИМОГИ ДО ІНФОРМАЦІЙНИХ РЕСУРСІВ, ТЕХНІЧНОГО ТА ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ.

6 .1. Інформаційні ресурси та програмні засоби систем містобудівного кадастру повинні задовольняти наступним вимогам:
- забезпечувати формування, вибір та наповнення баз даних по об'єктам містобудівного кадастру;
- містити сучасні засоби вводу, контролю, обробки та маніпулювання текстовою і графічною інформацією;
- забезпечувати захист інформації від несанкціонованого доступу;
- забезпечувати захист інформації від порушень в роботі технічних засобів і обладнання;
- доступ до відкритої інформації містобудівного кадастру повинен бути максимально полегшений;
- інформація містобудівного кадастру повинна бути достовірна та актуальна, містити характеристики об'єкта містобудівного кадастру на поточний момент часу;
- інформація містобудівного кадастру повинна бути досить повною і відповідати вимогам, що пред'являються до ведення містобудівних кадастрів;
- інформація містобудівного кадастру повинна бути класифікована за рівнем конфіденційності (відкрита, для службового користування, секретна).

6.2. Програмне забезпечення системи містобудівного кадастру складається з наступних груп:
- засоби підготовки, вводу і редагування текстової інформації;
- засоби, призначені для підготовки, наповнення, обробки і редагування графічної інформації;
- засоби формування документів (в табличній і графічній формі);
- засоби синтаксичного та лексичного аналізу даних;
- засоби конвертування даних інших інформаційних систем міста.

6.3. Інформаційні ресурси і загальносистемне інформаційне забезпечення містобудівного кадастру повинні бути організовані для виконання наступних завдань:
- розширення сфер застосування системи (основа для інших кадастрів, створення ГІС міста і т.д.);
- перехід до автоматизованих технологій інформаційного обслуговування запитів по об'єктам містобудівного кадастру;
- створення єдиного інформаційного простору муніципального кадастру міста;
- інтеграції системи містобудівного кадастру (а в подальшому – муніципального кадастру) міста Запоріжжя в автоматизовані системи України.

6.4. Формування структури системи та інформаційних ресурсів містобудівного кадастру необхідно здійснювати відповідно до вимоги взаємодії з інформаційними ресурсами різних рівнів ієрархії муніципального кадастру і здійснювати послідовно в такому порядку:
- визначення схеми взаємодії інформаційних потоків;
- проведення аналізу інформаційних потоків та рівнів взаємодії між ними;
- формування схеми обміну інформацією між різними інформаційними рівнями;
- виявлення існуючих двосторонніх інформаційних потоків і проведення аналізу кожного напрямку інформаційного потоку окремо;
- визначення та описання вимог по конвертації інформації і встановлення стандартного формату обмінних даних для різних інформаційних потоків всіх рівнів;
- проведення аналізу інформаційних запитів органів місцевого самоврядування та державної влади і підготовка загального стандарту на отримання запиту та на формування відповіді на запит.

6.5. Склад інформаційних ресурсів і регламент їхнього використання повинні формуватися відповідно до такого порядку:
- розроблення проекту обґрунтування складу і технічних вимог показників/характеристик об'єкту містобудівельного кадастру (склад показників, що передбачений у законодавчих актах, повинен бути обов'язковим, можливе розширення показників для більш детальної характеристики об'єкта);
- формування опису інформаційних ресурсів з класифікацією за технологіями обробки, цільовому призначенню та якісному інформаційному наповненню;
- формування характеристики і напрямку розвитку кожного класу інформаційних ресурсів з "прив'язкою" до ієрархічних рівнів системи містобудівного кадастру, встановлення джерел їхнього формування, методів доступу і контингенту потенційних користувачів;
- встановлення технологічної, організаційної, комерційної і правової складових надання інформаційних послуг містобудівного кадастру, розроблення регламенту використання інформаційних ресурсів;
- формування переліку запитів, регламенту їхньої обробки в залежності від статусу користувача, визначення типів відомостей і регламенту їхньої видачі користувачам;
- визначення питання комерційного використання інформації містобудівельного кадастру.

6.6. Інформаційні ресурси містобудівного кадастру повинні бути представлені наступною сукупністю ознак і характеристик:
- призначенням, з вказівкою категорій споживачів (включаючи локальних і територіально віддалених);
- складом інформації, з вказівкою періодичності відновлення і термінів збереження;
- переліком прийнятих та використовуваних класифікаторів;
- типами інформаційних носіїв, які використовуються для збереження інформації;
- джерелами походження, інструментальних засобів створення, способів реєстрації і збору інформаційного ресурсу;
- розподілом інформаційних ресурсів по підсистемах містобудівного кадастру.

6.7. Для формування містобудівного кадастру міста Запоріжжя необхідно виконання таких першочергових задач:
- формування переліку задач, розв'язання яких можливе з використанням інформаційних ресурсів містобудівного кадастру;
- розроблення технічних рішень по обмінних форматах для інтеграції інформаційних ресурсів містобудівного кадастру з іншими інформаційними ресурсами, уніфікованим засобам доступу в (із) інформаційного середовища містобудівного кадастру в (із) інформаційні середовища СУБД інших типів;
- створення єдиного інформаційного простору муніципального кадастру (єдиний інформаційний простір забезпечується: погодженими форматами обмінних даних, погодженою технологією інформаційної взаємодії, включаючи актуалізацію (обмін) даними, словниками, класифікаторами, погодженими технологією і програмно-технічними засобами телекомунікаційної взаємодії в інтегрованому інформаційному середовищі).

6.8. Порядок функціонування містобудівного кадастру:
- функціонування містобудівного кадастру визначається набором правил, інструкцій і процедур, спрямованих на взаємодію всіх баз даних, системи телекомунікаційного зв'язку і ручних процедур ведення даних в системі;
- при розробці автоматизованих технологій функціонування системи містобудівного кадастру враховуються постійні зміни і розвиток законодавчих документів. Усі розроблені технології формування баз даних формуються, по можливості, стійкими, стосовно зміни процедур оформлення об'єктів містобудівного кадастру;
- створення і ведення баз даних системи містобудівного кадастру формується відповідно до регламенту проходження всіх процедур введення, змін, видалень інформаційних записів, захисту даних, передачі інформації користувачам міста.

6.9. Технічні засоби та комп'ютерна мережа системи містобудівного кадастру створюється з дотриманням таких умов:
- формування здійснюється відповідно до стандартів ANSI TIA / EIA 568 A -5(категорія 5е), ISO / IEC 11801- A 2 (клас D );
- формування за принципом надмірності – можливість встановлення нових робочих місць;
- взаємодія робочих місць з базами даних здійснюється за технологією клієнт/сервер;
- сервери забезпечують безперебійне цілодобове функціонування центральної бази даних і одночасне обслуговування запитів 50-100 робочих місць (клієнтів) системи і деякої кількості зовнішніх клієнтів;
- засоби телекомунікацій повинні забезпечувати всі необхідні види прийому-передачі інформації засобами зв'язку з необхідним рівнем інформаційного захисту.

6.10. Обов'язкові вимоги до загальносистемних програмних засобів:
- системна підтримка ядра системи містобудівного кадастру;
- накопичення, збереження і керування структурованими даними містобудівного кадастру;
- адміністрування локальної обчислювальної мережі;
- контроль і захист даних від несанкціонованого доступу;
- обробка даних багатьма користувачами.

6.11. Обов'язкові вимоги до операційних систем:
- можливість роботи на ЕОМ різних машинних платформ та конфігурацій;
- незалежність прикладних програм від конкретних реалізацій обчислювальних систем;
- робота з основними протоколами локальних інформаційних мереж (ТСР/ІР та інші) незалежно від фізичної реалізації на базі UTP, FTP і т.д.

6.12. Обов'язкові вимоги до прикладних програмних засобів:
- забезпечення разом із загальносистемними засобами і ядром системи містобудівного кадастру всього технологічного циклу ведення робочих та основної баз даних;
- обслуговування інформаційних запитів і функціонування всіх підсистем містобудівельного кадастру;
- кожна з підсистем повинна бути створена окремим модулем, з метою можливості автономної роботи.

6.13. Основними підсистемами системи містобудівного кадастру встановлюються:
- підсистема підготовки, вводу і редагування текстової інформації;
- підсистема синтаксичного та лексичного аналізу даних;
- підсистема підготовки, вводу і редагування графічної інформації;
- підсистема формування документів (в табличній і графічній формі);
- підсистема адміністрування баз даних;
- підсистема захисту інформації;
- підсистема конвертування даних інших інформаційних систем;
- підсистема взаємозв'язку з муніципальною геоінформаційною системою;
- інші підсистеми, необхідні для коректної роботи системи містобудівного кадастру.