Запорізька міська рада

Керуючись п.22 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Запорізька міська рада
ВИРІШИЛА:

1. Затвердити Програму боротьби з карантинними рослинами та профілактики алергічних захворювань м.Запоріжжя на 2005-2010 роки (додається).

2. Відповідальним виконавцям щорічно готувати кошториси витрат по затвердженим заходам для включення в бюджет міста на 2005-2010 роки.

3. Фінансовому управлінню міської ради (Малиш В.І.) щорічно під час формування проекту бюджету міста передбачати асигнування на реалізацію Програми в межах коштів, які виділяються на відповідні галузі.

4. Управлінню з питань екології міської ради (Бройде І.Л.) при формуванні кошторисів витрат місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища на 2005-2010 роки передбачати часткове фінансування запланованих заходів.

5. Контроль за виконанням Програми покласти на першого заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради Грищенка В.Ф. та постійну комісію міської ради по екології (Севальнєва Н.О.).

Програма
боротьби з карантинними рослинами та профілактики
алергічних захворювань у м.Запоріжжі на 2005-2010 роки

Запоріжжя – один з найбільших промислових центрів України. Наявність у місті потужного промислового потенціалу призводить до великої кількості викидів у навколишнє середовище, що спричиняє забруднення повітряного та водного басейнів, земельних ресурсів, шкідливо впливає на здоров'я населення.
На екологічну ситуацію в м.Запоріжжі впливає багато факторів, серед яких не на останньому місці знаходяться і алергени рослинного походження.
Попереднє вивчення ситуації з участю медичних працівників, науковців медичного університету, Академії післядипломної освіти, екологів, працівників інспекції по карантинним рослинам дає вагомі підстави вважати основними причинами спалахів алергічних проявів щорічно в однаковий сезон дію речовин рослинного походження (переважно амброзії) під час її активного цвітіння. Агресивна дія цих речовин на людей зі зниженим імунітетом підсилюється хімічними сполуками викидів промислових підприємств в навколишнє середовище.
Разом з тим на даний час в місті немає можливості проводити постійний контроль за метеорологічним станом, розповсюдженням хімічних елементів і сполук від діяльності промислових підприємств, виявленням в атмосфері продуктів рослинного походження.
Не відпрацьовані питання оперативної та повної реєстрації захворювань алергологічної природи в лікувальних закладах.
Залишається незадовільним забезпечення лікувальних закладів діагностично-лікувальною апаратурою. Лікувальні заклади не забезпечені лікарськими засобами для профілактики, лікування хворих з алергічними проявами.
Незважаючи на щорічну роботу по боротьбі з амброзією в місті, на околицях міста залишаються значні території, які не звільняються від бур`яну, у тому числі і від амброзії.

Метою програми є :

- впровадження комплексу ефективних заходів по виявленню та ліквідації очагів розповсюдження карантинних рослин;
- зменшення кількісних показників забруднення навколишнього середо-вища алергічними речовинами, хімічними сполуками, які підсилюють їх дію;
- розширення можливостей лікувальних закладів в забезпеченні ранньої діагностики алергічних захворювань за рахунок впровадження сучасних лабораторних, інструментальних технологій;
- забезпечення можливостей лікувальних закладів в проведенні десенбілізуючої терапії, проведення комплексних лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на підвищення імунітету до алергологічних чинників;
- досягнення зниження захворюваності з тимчасовою втратою непрацездатності, зменшення кількості первинних виходів на інвалідність, попередження випадків смертності від алергічних захворювань за рахунок впровадження профілактичних заходів.

3 Основні завдання програми

3.1 Виконання заходів по боротьбі з амброзією та іншими карантинними рослинами та придбання необхідної кількості спецтехніки та обладнання для забезпечення ефективної боротьби.
3.2 Створення районних карт з очагами розповсюдження амброзії.
3.3 Організація створення в районах спеціалізованих підрозділів по боротьбі з карантинними рослинами та бур`янами.
3.4 Вивчення динаміки видового складу бур'янів для розробки адекватних біологічних засобів боротьби з рослинами-алергенами.
3.5 Вивчення стану забруднення довкілля м.Запоріжжя промисловими викидами та ролі чинників забруднення у формуванні рівнів та динаміки захворюваності населення на алергічні хвороби.
3.6 Створення банку даних щодо хворих на алергічні захворювання.
3.7 Придбання діагностичної, лікувальної апаратури та обладнання, алергологічних тестів, медикаментів для невідкладної допомоги хворим на алергічні напади та тонічних глюкортикостероїдів для лікування хворих на бронхіальну астму та полінози, підвищення імунітету хворих.
3.8 Розробка рекомендацій для органів місцевого самоврядування та органів охорони здоров'я щодо поліпшення контролю чинників забруднення довкілля та первинної профілактики алергічних захворювань.
3.9 Створення додаткових алергокабінетів або алергоцентру (з повною його комплектацією), для проведення скринінгового обстеження населення у районах міста.
3.10 Розробка та впровадження в практику роботи лікувально-профілактичних закладів міста програми поглибленого обстеження, диспансерного спостереження та попереджуючого лікування цього контингенту хворих міста.
3.11 Вивчення впливу чинників забруднення довкілля на формування імунопатологічних реакцій дорослих, вагітних жінок, новонароджених та дітей різного віку, що дозволить вивчити особливості перебігу алергічних захво-рювань у нашому регіоні.
3.12 Проведення епідеміологічного скринінгу розповсюдженості алергічних захворювань серед населення міста шляхом анкетування та проведення алерготестування у схильних до алергії осіб.
3.13 Проведення епідеміологічного дослідження стану здоров'я вагітних жінок з ознаками алергічних захворювань, а також розробка комплексних заходів профілактики, діагностики, лікування та диспансерного спостереження цієї категорії осіб.
3.14 Розробка і впровадження постійного аеропалінологічного моніторингу (кількісно-якісні показники пилку алергенних рослин) повітря, грунту з метою прогнозування рівня алергенного фону довкілля та своєчасного інформування мешканців міста щодо ризику виникнення алергічних нападів.
3.15 Здійснення постійного медико-екологічного моніторингу стану забруднення довкіля м.Запоріжжя промисловими викидами та виділення серед них ад`ювантів алергенів, які можуть стати чинниками алергічних нападів у певні сезонні періоди та впливати на рівень захворюваності населення на алергічні захворювання, загострення хронічних захворювань.

Фінансування програми здійснюватиметься відповідно до чинного законодавства за рахунок:
- місцевого бюджету;
- місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища;
- бюджету прикордонної інспекції по карантину рослин по Запорізькій області;
- власних коштів організацій, підприємств, суб`єктів підприємницької ді-яльності усіх форм власності, громадських, міжнародних організацій, інших джерел, незаборонених законодавством.

Виконання Програми дасть змогу:
5.1 Знизити рівні забруднення навколишнього середовища викидами від промислових підприємств, пилку алергенних рослин.
5.2 Рекомендувати біологічні методи боротьби з анемофільними бур'янами, що дозволить знизити алергенний фон.
5.3 Створити систему своєчасної профілактики і зниження частоти алергічних захворювань.
5.4 Знизити рослинно-алергенний фон за рахунок впровадження різноманітних методів боротьби з ними.
5.5 Підвищити рівень профілактики та забезпечити своєчасне виявлення алергічних захворювань.
5.6 Знизити летальність, кількість розповсюдженості захворювань, первинний вихід на інвалідність, покращити якість життя хворих з алергічними захворюваннями.
5.7 Зменшити економічні витрати на медичну допомогу хворим з захворюваннями алергічного характеру.
5.8 Створити умови для зниження частоти загострень та ступеню важкості їх перебігу у хворих на алергічні захворювання (бронхіальна астма та полінози), що сприятиме поліпшенню якості життя цих хворих.
5.9 Зменшити до 50 відсотків кількість ускладнень, що виникають при прогресуванні бронхіальної астми та полінозів.
5.10 Надати науково обгрунтовані рекомендації щодо первинної профі-лактики алергічних захворювань на основі визначення чинників забруднення довкілля, що викликають ці захворювання.

6.1 Виділити з міського бюджету кошти на заходи по боротьбі з амброзією та іншими карантинними рослинами та придбання необхідної кількості спецтехніки та обладнання для забезпечення ефективної боротьби.

6.2 Скласти районні карти з очагами розповсюдження амброзії з визначенням їх площ.

6.3 Забезпечити організацію і проведення обстежень прибудинкових та міських територій для вжиття відповідних заходів щодо локалізації та ліквідації карантинних рослин та бур'янів.

6.4 Розробити методичні рекомендації по застосуванню агрохімічних засобів боротьби з карантинними рослинами в межах міста.

6.5 Створення матеріально-технічного резерву спеціалізованої техніки та обладнання для забезпечення ефективної боротьби з карантинними рослинами.

6.6 Організувати створення в районах спеціалізованих підрозділів по боротьбі з карантинними рослинами та бур'янами.

6.7 Придбати необхідну кількість спеціальних засобів для забезпечення ефективної боротьби з карантинними рослинами.

6.8 Проводити визначення в атмосферному повітрі концентрацій шкідливих хімічних сполук, важких металів, ряду специфічних забруднювачів, що впливають на імунний статус людини та сприяють виникненню алергічних захворювань з проведенням наукового аналізу.

6.9 Забезпечити дієвий контроль за наданням земельних ділянок, їх утриманням і використанням за призначенням.

6.10 Здійснювати науковий аналіз медико-екологічної ситуації, її оцінку та надавати рекомендації відповідним відомствам та установам для прийняття управлінських рішень.

6.11 Створити експертну групу фахівців інституту медико-екологічних проблем, провідних спеціалістів охорони здоров`я та екологічної безпеки для епідеміологічного розслідування випадків масових та нетипових інфекційних екологічно залежних захворювань.

6.12 Відновити у повному обсязі мережу та функціонування стаціонарних постів обласного центру з гідрометеорології на території міста.

6.13 Придбати обладнання для проведення еколого-гігієнічних досліджень кризових ситуацій.

6.14 Створити реєстр хворих на алергічні захворювання шляхом анкетування дорослого та дитячого населення.

6.15 Зміцнити матеріально-технічну базу існуючих алергологічних відділень та алергокабінетів, доукомплектувати їх сучасною діагностичною і лікувальною апаратурою, обладнанням, а також постійно забезпечувати їх розхідними виробами медичного призначення і лікарськими засобами.

6.16 Впровадити систему медико-екологічного моніторингу в діяльність всіх його суб'єктів, відповідно до зон їх відповідальності.

6.17 Впровадити в практику роботи міської санітарно-епідеміологічної служби методики лабораторного дослідження вмісту пилку рослин в атмосферному повітрі для динамічного нагляду за рівнями сезонного вмісту пилку рослин з картографуванням результатів по районам міста.

6.18 Розробити та запровадити в практику роботи міської санітарно-епідеміологічної станції методичних рекомендацій щодо проведення епідеміологічного розслідування випадків нетипових неінфекційних екологічно залежних захворювань.

6.19 Створити міський діагностичний центр.

6.20 Створити банк даних про хімічні речовини-алергени, що мають потенційну ймовірність надходження в атмосферне повітря, воду та інші середовища, на основі даних літератури для його використання при проведенні епідеміологічних досліджень.

6.21 Проводити аналіз динаміки рівнів забруднення атмосферного повітря пилком рослин.

6.22 Розробити методичні вказівки по своєчасній профілактиці захворювань на поліноз.

7 Фінансове забезпечення Програми

Заходи Програми реалізуються на багатоканальних засадах за рахунок:
- коштів місцевих бюджетів;
- коштів бюджету прикордонної державної інспекції по карантину рослин по Запорізькій області;
- коштів зацікавлених суб'єктів підприємницької діяльності усіх форм власності;
- інших джерел, не заборонених законодавством України.
Під час реалізації положень Програми, які потребують відповідного фінансування, кошторис видатків та джерела фінансування будуть визначатися окремо для кожного заходу Програми.
Кошти, які передбачається залучати з місцевих бюджетів на виконання завдань Програми, є цільовим асигнуванням і не можуть бути використані на будь-яку іншу мету.