Запорізька міська рада

Все їхнє життя нині - це підтримка наших захисників. З 2015 року волонтерський центр «Солдатський привал» приймає не лише військових, які бувають проїздом, а й надає підтримку вимушеним переселенцям. За цей час у стінах центру близько 15 тисяч людей отримали прихисток, смачний обід та руку допомоги. Окрім того, екіпаж центру «Білий слон» постійно їздить на передову, аби передати необхідне воїнам.

Переступивши поріг волонтерського центру «Солдатський привал», одразу відчувається аромат свіжоприготованої страви. Волонтерки саме пораються біля плити. Кажуть, цього разу в них борщ, гороховий суп та рагу зі спаржевою квасолею й м'ясом. Волонтерка Ольга розповідає, що з 2015 року допомагає на кухні. Каже, найбільше постояльці хвалять її пиріжки.

- Ми печемо пиріжки з картоплею, з додаванням паштету, в неділю печуть з горохом, і солодкі печуть по четвергах. Так що всі щось роблять. Мені хотілося хоч чимось допомогти нашим захисникам в силу своїх умінь, тому я тут, - розповіла добродійка волонтерського центру «Солдатський привал» Ольга.

Волонтерки розповідають, що готують лише з добрим настроєм, адже від цього залежить смак страви. Також завжди є й солодощі. А ще волонтери центру роблять заготовки для виготовлення маскувальних сіток.

- Ми тут нарізаємо тканину необхідної ширини та довжини, а потім передаємо дівчатам, які плетуть маскувальні сітки. Вони потрібні завжди у великій кількості, тож якщо у когось є можливість допомогти тканиною чи роботою, ми з радістю це приймемо, - сказала волонтерка Наталія.

«Солдатський привал» працює з 2015 року. За цей час допомогу там вже отримали близько 15 тисяч людей. І не лише наші захисники, які бувають проїздом. З початку повномасштабного вторгнення тут надавали підтримку і вимушеним переселенцям. У постояльців є можливість перепочити, випрати та випрасувати речі. Оскільки привал це не тільки хаб, а й міні-готель.

- У нас тут вже одна велика родина. Близько 50 волонтерів працюють цілодобово, позмінно чергують. Ми бачимо, кому з наших гостей який підхід потрібен, чим ще допомогти, про що спитати, а про що промовчати. Це теж важливі моменти, - пояснила керівниця волонтерського центру «Солдатський привал» Галина Гончаренко.

Волонтери розповідають, що під час повномасштабного вторгнення кількість тих, кому потрібна психологічна допомога, значно зросла. Оскільки тривожність, втомлюваність та виснаження під час війни накопичуються. Тому у «Солдатському привалі» є свій психолог, за допомогою якого тут часто звертаються.

- Люди до мене приходять з певним запитом. Як правило, вони намагаються розібратися, що саме не так, що можна підкоректувати. Що робити, щоб поліпшити свої відчуття, емоційний стан. Коли ми їздимо на фронт, я працюю і там. Це бліц-сеанси, бо завжди часу не вистачає. Але іноді я приїжджаю на 2-3 дні, і більш цілеспрямовано хлопці та дівчата підходять і з'ясовують свої питання, які їх турбують, - розповіла психологиня волонтерського центру «Солдатський привал» Людмила Волтер.

Також у волонтерському центрі створений необхідний запас ліків і медичних засобів. Їх передають на передову. А ще з'явився портативний рентген-апарат. З цим допомогли міжнародні партнери. Обладнання передадуть до одного з медзакладів міста. Обстеження зможуть проходити запоріжці та вимушені переселенці.

- Цей апарат приїхав до нас із Норвегії. Він для нас дуже важливий. Окрім того, безліч медичних препаратів, які їдуть на фронт, також допомагають зберегти здоров'я нашим захисникам. Це теж здебільшого допомога від наших закордонних друзів - починаючи з шовного матеріалу та хірургічних інструментів, і закінчуючи протизапальними та протизастудними засобами. Намагаємося, щоб все у нас було в асортименті, щоб ми змогли допомогти медикам на фронті, тому робимо аптечки різної комплектації, - зазначила керівниця волонтерського центру «Солдатський привал» Галина Гончаренко.

Також волонтери передають допомогу нашим захисникам. Днями екіпаж «Білого слона» відігнав на фронт чергову вантажівку з маніпулятором, який також привезли з Норвегії.

Волонтери кажуть, вже готуються до наступної поїздки, аби передати нашим захисникам чергову партію допомоги. І звісно ж, не забудуть і про смаколики. Найбільше ж бажання волонтерів, як і всіх українців, це наша найшвидша перемога.