Запорізька міська рада

Виставку родинних архівів жителів єврейських поселень Гуляйпілля презентували у запорізькому Туристично-інформаційному центрі. Це результат дослідницької роботи об’єднання «Гуляйпільські старожитності» та наукового товариства імені Якова Новицького. Матеріали стосуються періоду нацистської окупації в роки Другої світової війни й геноциду місцевого єврейського населення.

На інформаційних стендах — копії та оригінали старих світлин із архівів п’ятьох єврейських родин, які потрапили у жорна Голокосту. Ще одна сторінка — про гуляйпільську родину, яку гітлерівці вивезли до Німеччини на примусові роботи. Всі ці документальні матеріали супроводжують історичні дані про геноцид єврейського населення Гуляйпілля у період нацистської окупації 1941-43 років.

- Це, зокрема, історія родини Піпкіних, родини Хазан. Це єврейські родини, які пережили Голокост, окупацію, ув’язнення у концтаборах, евакуацію і всі складові цієї величезної трагедії, - розповів історик, голова ГО «Гуляйпільські старожитності» Сергій Звілінський.

Історико-етнографічні дослідження запорізькі науковці проводили у селах колишнього Новозлатопільського єврейського національного району, а також у місті Гуляйполе. Розпитували нащадків єврейських родин, шукали їх за допомогою соцмереж і в інших країнах світу. Працювали і в запорізьких архівах. Робота тривала п’ять років, основну частину матеріалів зібрали у 2020-21 роках, але опрацьовували їх вже після повномасштабного вторгнення росіян.

Конcультували дослідників і науковці Запорізького національного університету. Під час презентації виставки організатори розповіли не тільки про долі єврейських родин, а й про історичну епоху, що передувала Другій світовій. Зокрема, про Новозлатопільський єврейський національний район, котрий протягом 15 років існував між сучасними Донецькою та Запорізькою областями.

- Тоді було зроблено спробу відродження, нового подиху культурі ідиш. Ідиш починає вивчатися як мова у школах, з’являється у друкованих виданнях. І це фактично було часом культурного піднесення для цього району. А після згортання Сталіним політики коренізації - це 1938-39 роки - всі національні райони, включаючи і єврейський, були розформовані, а їхня територія була розподілена між сусідніми районами, - розповів доктор історичних наук, професор ЗНУ Володимир Мільчев.

Єврейські архітектурні пам’ятки є невід’ємною частиною історичної та культурної спадщини Гуляйпілля. Про них у свій час писав український дослідник Яків Новицький. Нині вони знову під загрозою знищення, адже щоденно обстрілюються російськими загарбниками. Зокрема, старовинний єврейський цвинтар, синагога, міська лікарня, на стіні якої є список розстріляних нацистами євреїв.

За словами організаторів виставки, на основі зібраних відео-, фото- та письмових матеріалів вони планують зробити документальний фільм, адже історія Другої світової вплелась у сучасну російсько-українську війну, і дехто з єврейських родин пройшов вже крізь її молох. Зокрема, у підвалі Маріуполя загинула жінка, яка надавала інформацію дослідникам про трагічну історію її сім’ї під час Голокосту.