23.04.2024 14:45
Малорухливий спосіб життя шкодить здоров’ю
Спеціалісти Запорізького обласного центру контролю та профілактики хвороб звертають увагу, що малорухливий спосіб життя, особливо у дорослих, впливає на підвищення ризиків розвитку серцево-судинних, деяких онкологічних захворювань, психічних та метаболічних розладів, захворювань опорно-рухового апарату тощо.
За даними ВООЗ, понад 80% підлітків і 27% дорослих не дотримуються рекомендованого рівня фізичної активності. Це впливає не лише на них самих, а й створює додаткове навантаження на національні системи охорони здоров’я.
Малорухливим вважається спосіб життя, коли людина проводить шість або більше годин на день, сидячи або лежачи. Наприклад, якщо вона працює в офісі за комп’ютером, а ввечері замість прогулянки обирає лежання перед телевізором чи з книжкою – то її активність недостатня.
Тож, спеціалісти визначили параметри фізичної активності, яка є мінімально необхідною для підтримання та збереження здоров’я.
Для дітей та підлітків віком від 5 до 17 років необхідно щонайменше 60 хвилин на день помірної або високої інтенсивності. Аеробні вправи високої інтенсивності, а також ті, що зміцнюють м’язи та кістки, слід виконувати щонайменше тричі на тиждень.
Для дорослих у віці від 18 до 64 років щотижня потрібно щонайменше 150-300 хвилин аеробної фізичної активності помірної інтенсивності або 75-150 хвилин аеробної фізичної активності високої інтенсивності. Для додаткового зміцнення здоров’я дорослі також мають щонайменше двічі на тиждень виконувати вправи помірної або високої інтенсивності з залученням основних груп м’язів.
Для старших за 65 років людей потрібно щонайменше 150-300 хвилин помірної аеробної активності або щонайменше 75-150 хвилин – активності високої інтенсивності на тиждень. Важливо також двічі-тричі на тиждень виконувати вправи для зміцнення м’язів і включати фізичну активність, яка допомагає покращити координацію рухів.
Медики констатують: регулярна фізична активність має безліч переваг. Попереджає появу надлишкової ваги, знижує ризик розвитку хронічних захворювань і передчасної смерті, зменшує тривожність та покращує якість сну, покращує когнітивні здібності та знижує ризик деменції, поліпшує здоров’я кісток та опорно-рухового апарату.
Спеціалісти зауважують, активними можна бути навіть у повсякденних справах. Приміром, використовувати сходи замість ліфта; за умови поїздки на громадському транспорті - вийти на одну зупинку раніше, а решту шляху пройтись пішки, обідати поза офісом, щоб була можливість ще й прогулятися на свіжому повітрі.
Будь-яка фізична активність краща за відсутність жодної. Змінити малорухливий спосіб життя ніколи не пізно – навіть найменша, проте регулярна, фізична активність може покращити здоров’я та самопочуття. Втім слід пам’ятати, що відтоді як людина починає вести більш активний спосіб життя, фізичні навантаження треба збільшувати поступово.
