Запорізька міська рада

Протягом 2025-2027 років  галузь позашкільної освіти міста зазнає масштабної трансформації, в результаті якої 40 тисяч запорізьких дітей зможуть  в очному форматі отримувати якісну освітню послугу в безпечних і комфортних умовах.

До першого публічного обговорення концепції розвитку позашкілля  запросили  представників  департаменту освіти і науки, департаменту культури і туризму,  керівників позашкільних закладів,  депутатів профільної комісії міської ради,  громадських активістів, а також представників батьківської спільноти.

- Будь-які рішення, які торкаються великої кількості здобувачів освіти, мають обговорюватися  в таких відкритих форматах. Питанню розвитку позашкілля не приділяли достатньої уваги понад 30 років. Ми отримали систему позашкільної освіти в спадок від  Радянського Союзу. І вона зараз представлена Будинками дитячої та юнацької творчості, а також філіалами так званих «кімнат школярів», які були відкриті ще у 80-х роках. Галузь потребує оновлення, - наголосив перший заступник директора департаменту освіти і науки міської ради Віталій Лисенко.

До того ж, останні 4  роки, починаючи з часів карантину через  коронавірус, 90 відсотків закладів позашкільної освіти працюють  виключно дистанційно, і запорізькі діти не відвідують улюблені секції та групи. Це зумовлено тим, що здебільшого вони розташовані на перших поверхах багатоквартирних будинків або у напівцокольних  приміщеннях , які не мають укриттів, а тому  організовувати в них освітній процес офлайн заборонено.

- Завданням міської та обласної влади є створення безпечних та комфортних умов для позашкільної освіти. Саме для цього ми виконуємо поточні ремонти в укриттях освітніх закладів, для цього наразі будуються підземні школи. Тому  перш за все хочемо запропонувати як одну з концептуальних моделей  реформи -  переміщення занять на територію учбових закладів, які мають всі абсолютно дозволи на вихід в очний формат. Перші кроки для цього зроблені. Згідно з рішенням  виконавчого комітету  70 відсотків закладів позашкільної освіти у нас вже переведені саме на території шкіл, - акцентував Віталій Лисенко.

За словами посадовця, йдеться в першу чергу про адміністративну реформу. Адже місто кожного року витрачає завеликі кошти на утримання величезної кількості активів, які наразі не використовуються за своїм функціональним призначенням. Так, сьогодні система позашкілля складається з 13 закладів позашкільної освіти, трьох позашкільних підрозділів і 42 структурних підрозділів – так званих «кімнат школярів», які  не працюють і  виглядають занедбано. Тридцять з останніх, до прикладу, мають від 0 до 10 працівників і обходяться міському бюджету в 3 млн гривень у вигляді лише видатків на комунальні послуги. Загалом на заробітну плату  працівників галузі позашкілля та комунальні послуги місто виділяє 140 млн гривень на рік. Після зміни системи закладів згідно з концепцією реформи, економія бюджету складатиме до 20 відсотків.  За основу взято модель функціонування позашкілля міста-побратима Обергаузена.

Отже, реформування позашкілля передбачає на цьому етапі два кроки.

1. Оновлення структури галузі, до якої увійдуть три самостійні інституції:

• «Міський центр позашкілля»;
• «Міський центр «Майбутнє країни» (Джур, СПАС, національно-патріотичне виховання);
• Міський ботанічний сад;

2. Створення єдиної екосистеми позашкілля: перенесення занять до приміщень школи збільшіть кількість  здобувачів позашкільної освіти в очному форматі до 14 тисяч осіб.

Крім того, зміниться підхід до формування секцій з урахуванням запиту дітей та батьків.

Соціальне опитування, в якому на початку листопада взяло участь 4000 батьків і понад 2000 дітей, показало – дорослих турбує питання  безпеки малечі. Ідею  перенесення до  укриттів середніх освітніх закладів  і позашкільних гуртків і секцій 80 відсотків батьків сприйняли схвально.  Їм цікаво, аби діти якомога менше переміщувалися містом.  

Концепція реформи передбачає й  урізноманітнення та діджиталізацію напрямків позашкілля. Опитування дітей допомогло визначитися, яких саме секцій та студій не вистачає у Запоріжжі.

Відповідаючи на питання присутніх на обговоренні працівників позашкільних закладів, посадовці наголосили: завдання влади є  не скорочення педагогічних працівників і мережі гуртків, а навпаки  -  розширення можливостей  для дітей, для їх безпечного і комфортного навчання.

Запоріжжя вже  має позитивний досвід реформування бібліотечної системи, театральної галузі та об’єднання закладів культури в одну юридичну особу. Це призвело до вивільнення коштів,  які не витрачалися на розвиток галузей.  Раціональне використання ресурсів дозволить, не виходячи за рамки існуючого бюджету, вперше за 30 років почати оновлювати матеріально-технічну базу закладів  позашкільної освіти, виконувати там ремонті роботи і змінювати філософію розвитку позашкілля.