Запорізька міська рада

У міськраді триває підготовка проєкту Програми забезпечення всебічного розвитку і функціонування української мови як державної в усіх сферах суспільного життя м. Запоріжжя на 2024-2030 роки.

Сьогодні відбулося третє засідання робочої групи з підготовки проєкту Програми під головуванням секретаря Запорізької міської ради Регіни Харченко. До участі долучився уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь, який є ініціатором переходу від лагідної до наступальної українізації.

У ході засідання Регіна Харченко повідомила, що в Запоріжжі до сьогодні не було прийнято нової Програми з розвитку та функціонування української мови. Тому в короткі терміни було створено робочу групу з розробки проєкту документу, спрямованого на забезпечення всебічного розвитку і функціонування української мови як державної в усіх сферах суспільного життя м. Запоріжжя.

Пані секретар міської ради розповіла про проведену роботу та напрацювання робочої групи. Вона зазначила, що у проєкті Програми, який зараз розробляється, враховано пропозиції провідних мовознавців та фахівців міста, які входять до складу робочої групи, а також мешканців територіальної громади, які взяли участь в онлайн-опитуванні щодо мовного питання.

- Було сформовано мету Програми, але робота над проєктом ще триває. Зараз ми працюємо над розробкою показників результативності реалізації Програми, вивчаємо досвід інших міст України. Важливо спрямувати роботу на досягнення певних результатів: зміцнення комунікативного і демографічного потенціалу української мови та покращення мовної культури населення Запоріжжя, зміцнення позицій української мови в культурно-інформаційному просторі міста. Нам дійсно хочеться, щоб наша міська Програма була живою, дієвою, актуальною, реалістичною, спрямованою на виконання вимог мовного законодавства і водночас на врахування потреб громади міста, - підкреслила Регіна Харченко.

Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь зазначив, що запорізька програма може стати першою міською в Україні на виконання урядової мовної Програми, розробленої до 2030 року. Він також звернув увагу на те, що вислови «м’яка сила», «лагідна українізація», «обережне запровадження мовного закону», «поступовий перехід до української мови» - це далеке минуле.

- Наступальна українізація – це про виконання закону, якому 5 років. Це означає, що 95% його статей набули чинності. І це сфера освіти, обслуговування, культури, діяльності органів державної влади й місцевого самоврядування. Це в тому числі набуття чинності змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення. Запуск двох мовних інституцій, - сказав Тарас Кремінь.

Мовний омбудсмен рекомендував членам робочої групи при розробці Програми приділити особливу увагу саме контролю за виконанням закону та відповідальності. Посадовець також заявив про свою готовність надалі підтримувати розробку Програми забезпечення всебічного розвитку і функціонування української мови як державної в усіх сферах суспільного життя м. Запоріжжя на 2024-2030 роки.