Запорізька міська рада

На підставі Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”, з метою визначення місця і ролі ринків, як складової внутрішнього споживчого ринку, створення належної інфраструктури торгівлі на ринках, для збереження цілісності майнового комплексу КП „Запоріжринок”, попередження неконтрольованого та безпідставного розміщення на ринках об'єктів права приватної власності, самовільного будівництва на ринках, продажу переданих в оренду земельних ділянок під об'єктами права приватної власності, розташованих в межах відведених ринкам КП „Запоріжринок” земельних ділянок, Запорізька міська рада
ВИРІШИЛА:
1. Затвердити Концепцію розвитку ринків комунального підприємства „Запоріжринок” (додається).
2. Головному управлінню архітектури та містобудування міської ради (Трубін В.П.) та Управлінню земельних ресурсів в м. Запоріжжя Запорізької області (Цвіркун О.М.) вирішувати питання розміщення суб'єктами господарювання нових об'єктів на територіях ринків КП „Запоріжринок” в межах відведених ринкам земельних ділянок та продовження суб'єктам господарювання термінів користування такими земельними ділянками спільно з управлінням розвитку підприємництва, торгівлі та послуг міської ради
3. Контроль за виконанням рішення покласти на заступників міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради Гладченка С.М. та Гриценка В.В. та постійні комісії Запорізької міської ради з питань комунальної власності, ресурсів, приватизації та земельних відносин (Таран Р.О.) та з питань розвитку підприємництва, торгівлі, побутового обслуговування та захисту прав споживачів (Котов В.І.).

КОНЦЕПЦІЯ
розвитку ринків КП „Запоріжринок” з продажу продовольчих та непродовольчих товарів

  I. Загальні положення

Розвиток мережі ринків КП „Запоріжринок” з продажу продовольчих та непродовольчих товарів (далі - ринки) зумовлює зростання масштабів товарно-грошового обігу, забезпечення соціальної підтримки значної частини населення, розширення сфер діяльності та збільшення торгового обороту суб'єктів підприємницької діяльності. Разом з тим, неконтрольоване зростання стихійної торгівлі посилює тінізацію обігу товарів та послуг. Нерегульований розвиток ринків зумовлює деформацію інфраструктури ринкової торгівлі в м. Запоріжжі, погіршення якості торговельного обслуговування населення міста, неконтрольоване та безпідставне розміщення на ринках об'єктів права приватної власності, самовільне розміщення на ринках об'єктів капітального і некапітального будівництва, продаж переданих в оренду земельних ділянок, які перебувають під об'єктами права приватної власності, розташованих всередині ринків або в межах відведених їм земельних ділянок.
Основною метою цієї Концепції є визначення єдиного комплексного підходу щодо розвитку ринків, підвищення соціально-економічної ефективності їх діяльності, удосконалення відносин між суб'єктами підприємницької діяльності та споживачами, поетапне перетворення ринків у торговельно-сервісні комплекси.

II. Аналіз сучасного стану розвитку ринків

В сучасних умовах ринки є важливою організаційною складовою внутрішнього споживчого ринку. Каталізаторами активізації розвитку ринків стали явища, які характерні для перехідних економік - натуралізація доходів населення, згортання діяльності стаціонарної торговельної мережі із-за вимивання обігових коштів і гіперінфляції, проведення малої приватизації, створення сприятливих умов для розвитку дрібного бізнесу, необхідність вирішення питання зайнятості, перерозподілу трудового потенціалу та розв'язання інших соціальних проблем.
В структуру КП „Запоріжринок” входять 7 ринків та 1 торговельний майданчик, у тому числі: Центральний ( вул. Гоголя, 32), Критий (вул. 40 років Радянської України/ вул. Сталеварів, 47а), Малий (вул. Горького, 141а), Космічний (вул. Малиновського,3), Соцміста (вул. Рекордна, 2), Заводський (вул. Молодіжна, 89а), Хортицький (вул. Лахтінська, 12а), Шевченківський торговельний майданчик (вул. Чарівна, 52а).
Згідно з даними інвентаризації станом на 01.10.2007 на ринках облаштовано 8244 торгових місць, на кожному з яких у середньому зайнято 2-3 продавці, при цьому 13,6 відсотків із загальної кількості торгових місць знаходяться у критих приміщеннях. На ринках функціонують 10 магазинів, 2822 палаток і кіосків, 8 державних лабораторій ветеринарно-санітарної експертизи. Щороку на ринках продається товарів на суму близько 13 млн. гривень.

III. Пріоритетні напрями розвитку ринків і етапи їх перетворення у торговельно-сервісні комплекси

Конкуренція, що посилюється в торгівлі на ринках і у внутрішній торгівлі в цілому, примушує ринки диверсифікувати свою діяльність, тобто розширяти функції, перебудовувати структуру та організацію торгівлі, оновлювати технології на основі досягнень науково-технічного прогресу та активізації інвестиційної діяльності.
Диверсифікація технологій на ринках полягає в новаторському підході до побудови самих ринків, технологічному плануванні зон торгівлі, раціоналізації, механізації, електронізації торговельно-технологічних операцій і процесів на базі сучасного обладнання, техніки, приладів.
У сферу організації торгівлі диверсифікація проникає ще глибше, внаслідок чого максимально розширюється асортимент товарів та послуг, поглиблюється спеціалізація продавців, впроваджуються активні методи продажу товарів, зокрема широко практикуються приймання замовлень на доставку товарів додому, зниження цін, гарантії.
У процесі диверсифікації в структурі ринків з'являються об'єкти побутового, фінансового, соціально-культурного, правового, інформаційного обслуговування. Активізується оптова торгівля, виникають спеціалізовані оптові ринки. Відновлюють свою роботу торгово-заготівельні підприємства ринків, діяльність яких спрямована на закупівлю сільськогосподарської продукції у її ви-робників.
З урахуванням викладеного можна визначити такі пріоритети в розвитку і функціонуванні ринків КП „Запоріжринок”:
- зростання значення ринків у забезпеченні зайнятості безробітного населення, збільшення грошових доходів громадян;
- спрямування діяльності стихійно утворених ринків у цивілізоване русло шляхом вжиття передбачених законодавством контрольно-наглядових заходів, що призведе до посилення процесу детінізації товарно-грошового обігу, істотного зменшення надходження в продаж неякісних товарів;
- запровадження багатоджерельного фінансування ринків шляхом залучення коштів іноземних і вітчизняних інвесторів, суб'єктів підприємницької діяльності, що здійснюють торгівлю на ринках;
- удосконалення нормативно-правової бази у сфері землекористування, взаємовідносин ринків із місцевими органами виконавчої влади, суб'єктами підприємницької діяльності, товаровиробниками, споживачами;
- заборона самовільного будівництва на ринках об'єктів капітального і некапітального будівництва;
- збереження зовнішніх та внутрішніх меж територій ринків як цілісних майнових комплексів та вирішення питання доцільності продажу земельних ділянок, розташованих під об'єктами приватної власності.
У міру реалізації пріоритетних напрямів розвитку і функціонування ринків будуть створені умови для поступового перетворення ринків у торговельно-сервісні комплекси, які є сукупністю функціонально і організаційно взаємопов'язаних об'єктів торгівлі і з надання послуг, зосереджених у єдиному будівельно-архітектурному комплексі із спільним органом управління. Залежно від об'єктів, їх профілю, форм і методів обслуговування будуть створені різні види торговельно-сервісних комплексів.
Перетворення діючих ринків у торговельно-сервісні комплекси відбуватиметься в три етапи на основі подальшої диверсифікації торгівлі на ринках за умови постійного зміцнення матеріально-технічної бази.
Перший етап передбачає перетворення в торговельно-сервісні комплекси великих ринків з широким асортиментом продовольчих чи непродовольчих товарів, а також ринків, що будуть уводиться в експлуатацію найближчим часом.
Другий етап передбачає створення торговельно-сервісних комплексів на базі великих продовольчих, а також середніх за обсягами діяльності змішаних і непродовольчих ринків. Відбудеться створення таких комплексів різних територіальних масштабів. Змішані ринки перетворюватимуться в торговельно-сервісні комплекси через паралельне створення підкомплексів з реалізації продовольчих і непродовольчих товарів.
Третій етап передбачає визначення економічної ефективності і доцільності функціонування ринків, в результаті чого лише частина продовольчих ринків отримає статус торговельно-сервісних комплексів. Решта ринків розвиватимуться як спеціалізовані ринки відповідно до їх функціонального призначення, оскільки основна частина продовольчих товарів у перспективі реалізовуватиметься через стаціонарні підприємства роздрібної торгівлі. Разом з тим, доки існуватиме дрібнотоварне виробництво в сільському господарстві, збережуть свій статус і функціонуватимуть роздрібні і оптові ринки з реалізації сільськогосподарської продукції. З посиленням конкуренції в роздрібній торгівлі, відновленням і розширенням торговельної мережі відпаде потреба в функціонуванні дрібних продовольчих і непродовольчих ринків.
Аналіз умов перехідної економіки та вивчення досвіду зарубіжних країн дають змогу стверджувати, що найближчим часом зростання кількості ринків припиниться і настане період глибоких трансформацій у ринковій мережі, який супроводжуватиметься ліквідацією частини ринків, переходом від екстенсивної до інтенсивної фази розвитку.

IV. Система регулювання і функціонування ринків

Сучасний стан розвитку ринків і багатофункціональний характер їх діяльності об'єктивно вимагають створення цілісної системи регулювання, яка повинна включати:
- нормативно-правове забезпечення;
- фінансово-економічне регулювання;
- контрольно-наглядові заходи;
- ресурсне забезпечення.
Система регулювання передбачає:
- збереження цілісності майнового комплексу КП „Запоріжринок”, рухомого та нерухомого майна, що перебуває у його господарському віданні, як матеріальної та фінансової основи місцевого самоврядування відповідно до статті 16 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”;
- визначення типів, видів, категорій ринків, їх завдань, функцій, структури, взаємовідносин з місцевими органами виконавчої влади, продавцями і покупцями та закріплення їх у Положенні про ринки;
- внесення пропозицій щодо змін до Правил торгівлі на ринках з урахуванням посилення вимог до влаштування та утримання територій ринків у належному технічному та санітарному стані, розширення асортименту товарів і послуг, впровадження стимулюючих, активних форм і методів продажу товарів;
- визначення поняття „торговельне місце на ринку” з урахуванням того, що це площа, відведена фізичній або юридичній особі для ведення торгівлі, розмір якої визначається адміністрацією ринку залежно від виду продукції, що реалізується, за попереднім узгодженням з органами місцевого самоврядування;
- створення дієвого механізму залучення вітчизняних і іноземних інвестицій у розвиток ринків;
- перерозподіл за рішенням органів місцевого самоврядування через місцеві бюджети частки ринкового збору із спрямуванням цих коштів на покриття ринками витрат, пов'язаних із створенням належних умов для торгівлі на ринках, розвитком їх матеріально-технічної бази та організації ринкового збору.
Контрольно-наглядові заходи повинні носити системний характер з акцентом на захист прав та інтересів споживачів. Тому слід істотно вдосконалити функції з контролю у сфері захисту прав споживачів.
Концепція передбачає посилення вимог до порядку здійснення торговельної діяльності, запобігання проявам несумлінної конкуренції, посилення захисту прав учасників торгівлі на ринках, визначення в установленому порядку відповідальності продавців і адміністрації ринків за порушення Правил торгівлі на ринках.
Для забезпечення реалізації на ринках якісної та безпечної продукції слід поліпшити матеріально-технічну базу державних лабораторій ветеринарно-сані-тарної експертизи, створити належні умови для роботи служб, до повноважень яких входить припинення реалізації на ринках контрафактної, фальсифікованої та контрабандної продукції.
Проблему стихійної торгівлі доцільно розв'язувати шляхом збільшення кількості торгових місць на ринках та укладання при необхідності угод із спеціалізованими підрозділами для ліквідації стихійних ринків.
Ресурсне забезпечення охоплює джерела інвестування, впровадження інновацій, технічне оснащення, землекористування, інформаційне та кадрове забезпечення діяльності ринків.
Поновлення матеріально-технічної бази ринків, створення їх інфраструктури здійснюватиметься на основі недержавного фінансування, зокрема із залученням коштів власників ринків, суб'єктів підприємницької діяльності, товаровиробників, споживчих товариств, їх спілок, іноземних інвестицій та кредитів банків.
Будівництво нових ринків, розширення та реконструкція існуючих здійснюватиметься відповідно до сучасних проектів, що вимагатиме організації і відновлення діяльності спеціалізованих проектно-конструкторських, будівельних і постачальницьких фірм. Вони сприятимуть впровадженню інноваційної та науково-технічної політики на ринках. Широкий розвиток отримає практика постачання обладнання на умовах лізингу, франчайзингу.
Укомплектування ринків торгово-технологічним обладнанням, ваговимірювальними приладами, інвентарем, спецодягом здійснюватиметься відповідно до норм оснащення, які будуть розроблені для кожного типу і категорії ринків. Найближчим часом доцільно обладнати торговельні місця на ринках електронними вагами.
Актуальною стає проблема виділення і закріплення за ринками земельних ділянок. Під час будівництва нових ринків або розширення існуючих, а також розташування об'єктів інфраструктурного обслуговування на прилеглих до ринків територіях надання земельних ділянок здійснюватиметься відповідно до генеральних планів населених пунктів та за наявності проекту об'єкта розбудови.
Земельні ділянки для будівництва та функціонування ринків необхідно надавати в установленому законодавством порядку суб'єктам підприємницької діяльності в оренду на конкурсних засадах.
Ефективність функціонування ринків безпосередньо залежить від кваліфікації кадрів, тому у найближчій перспективі посилюватимуться вимоги до професійної підготовки осіб, які здійснюють управління ринками, підприємців. У навчальних закладах проводитиметься підготовка спеціалістів з менеджменту, економіки, права за програмами, адаптованими до специфіки діяльності ринків. Буде налагоджено також систему перепідготовки кадрів і підвищення їх кваліфікації.
Необхідною умовою функціонування сучасного ринку є його інформаційне забезпечення. Спеціальні інформаційні служби надаватимуть суб'єктам підприємницької діяльності і адміністраціям ринків оперативну комерційну інформацію, нормативні матеріали. Істотно поліпшиться інформація споживачів про їх права, характеристику товарів, послуг, цін та тарифів на ринках.