Запорізька міська рада

У Запоріжжі відбулась презентація результатів моніторингу щодо забезпечення функціонування державної мови в освітньому процесі у закладах загальної середньої освіти Запорізької області. До участі в комунікативному заході долучились уповноважений представник із захисту української мови Тарас Кремінь та секретар Запорізької міської ради Регіна Харченко.

Учасники обговорили результати дослідження, проведеного Державною службою якості освіти у співпраці з уповноваженим із захисту державної мови та виклики і тенденції, з якими стикається освітня галузь.

У своєму виступі Тарас Кремінь наголосив, що загальна тенденція в Україні така, і соціологічні дослідження це підтверджують, що української справді стає більше. Разом з тим українсько-російська двомовність, на превеликий жаль, досі присутня на території закладів освіти Запорізької області. Одним із заходів, який допоможе подолати цей виклик, на думку мовного омбудсмена, є впровадження курсів для освітян.

- Це спонукатиме педагогічних працівників до вдосконалення своїх знань і навичок. Крім того, в бюджеті міста Запоріжжя передбачено кошти на закупівлю україномовної літератури. Також важливо тримати зв’язок з тими громадськими організаціями, які продовжують підтримувати Запоріжжя в усіх напрямках, визначених міською мовною програмою, - зазначив Тарас Кремінь.  

Секретар міської ради Регіна Харченко наголосила, що програма всебічної підтримки та функціонування української мови, яку місто затвердило, це – не сухий документ, а дієва програма, яка приносить результат.  

- Ця програма – ми зробили її реально живою. Вона зайшла в місто в контексті трьох показових напрямків – «Ї тут говорять українською», «Ї тут навчають українською», «Ї тут читають українською». Ми прагнемо, щоб ті суб’єкти, які будуть показувати найкращі результати за цими напрямками, отримували вдячність, нагороди, заохочення. Наша мета – щоб українською було не просто цікаво говорити, а щоб це надихало говорити нею більше, - підкреслила Регіна Харченко.

Місто планує надалі розвивати мовну програму, наповнювати її новими заходами – збільшенням кількості українського контенту, оновленням бібліотечного фонду, культурними заходами, "круглими" столами, курсами тощо. До цих процесів активно долучатимуть зокрема і молодь, стимулюючи молоде покоління до вивчення української мови та її використання не лише у закладах освіти, а й у повсякденному спілкуванні.