Запорізька міська рада

25 червня у Запоріжжі відбувся меморіальний вечір «Пам’ять сильніша за час», присвячений Дню скорботи і вшануванню пам’яті жертв війни в Україні.

Департамент з питань ветеранської політики запросив 15 родин загиблих Захисників і Захисниць разом схилити голови перед Героями, які віддали своє життя в ім’я України. Аби ще раз сказати близьким полеглих: ви не забуті.

- Це вже четвертий Вечір Пам’яті, який ми проводимо цього року. Із разового заходу він вже перетворився на системний. Його мета,  як і мета «Героя на щиті» і Дерева пам'яті - це пам'ятати. Це головне для родин, це головне для мешканців міста Запоріжжя, і головне для нас, для всіх українців. Тому ми з великою повагою до кожної сім’ї готуємо ці заходи, - розповіла директор Департаменту з питань ветеранської політики Олена Швець.

Перед початком урочистої частини усі запрошені могли оглянути особливу експозицію, де були представлені особисті речі, світлини і нагороди загиблих воїнів. Меморіальна виставка нікого не залишила байдужим, адже за кожним експонатом - жива людина зі своїми характером, уподобаннями та мріями. 15 звичайних людських доль, які обірвала війна.

Експозицію оглянув заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради-керуючий справами виконкому Запорізької міської ради Аркадій Мєшков. Після чого разом з гостями вечору він вшанував пам'ять тих, хто сьогодні назавжди залишився у строю Небесного війська.

- Ми сьогодні зібралися, щоб бути поруч. Щоб зберегти пам’ять і сказати найважливіше: ми пам’ятаємо, ми вдячні і ніколи не забудемо  подвиг наших Героїв, завдяки яким над Запоріжжям майорить український прапор, а наші діти можуть вчитися і жити в Україні, - звернувся до родин Захисників зі словами вдячності й підтримки Аркадій Мєшков.

Портрети бійців, їхні біографії, бойовий шлях та теплі спогади рідних викликали сильний емоційний відгук у присутніх у залі. Близькі полеглих наголошують, такі ініціативи мають велике значення для всіх, хто пережив страшну втрату.

- Коли ти залишаєшся сам на сам із цим болем, його дуже важко пережити. А коли є така підтримка, ти відчуваєш, що ти не один. Тут люди, які тебе справді розуміють, адже біда в нас спільна.  Після спілкування з ними на душі стає помітно легше, - поділилася вдова Вадима Пономаря, який у складі 110-ї окремої бригади територіальної оборони захищав запорізький напрямок.