Запорізька міська рада

У Центрі сучасного мистецтва Запоріжжя відкрили фотовиставку «Полк Калиновського: довга подорож додому». Експозиція розповідає про шлях білоруських добровольців, які з перших днів повномасштабного вторгнення стали на захист України.

Ще на початку великої війни білоруси, які жили в Україні та не приймали диктатуру режиму Лукашенка, долучилися до українського спротиву. Перші близько 40 добровольців увійшли до роти, що формувалася з білорусів. Уже 5 березня 2022 року Україну захищали близько 200 білоруських добровольців, ще близько 300 готових долучитися до Інтернаціонального легіону перебували у Польщі.

За понад чотири роки війни бійці Полку імені Кастуся Калиновського побували на різних напрямках фронту та в найгарячіших точках. Частину цієї історії тепер можна побачити у Запоріжжі.

Експозиція складається зі 110 великих фотографій та близько 150 менших світлин. Значну частину знімків розмістили на коробках. За задумом авторів, вони символізують постійні переїзди, важку дорогу та тривалий шлях додому — шлях, кінець якого для багатьох досі залишається невідомим.

Одна з фотографій зроблена у Ворзелі через кілька днів після його звільнення. На ній — готельний комплекс «Вілла Сан-Марино», де 3–4 березня 2022 року білоруські та українські воїни вели важкий бій у повному ворожому оточенні. Тоді були поранені добровольці «Кіт» та «Психолог». Там же загинув Ілля «Литвин» Хренов — перший білоруський доброволець, який віддав життя за Україну від початку повномасштабної війни. На його честь у Ворзелі назвали вулицю.

Ще один кадр переносить відвідувача на Київщину березня 2022 року. На шоломі бійця з позивним «Тромблі» — напис, зафіксований фотографом у перші місяці великої війни. 26 червня того ж року «Тромблі» разом із бійцем із позивним «Кліщ» потрапили в полон під час бою під Лисичанськом. Їхня подальша доля досі невідома.

Є в експозиції й Запорізький напрямок. На одному зі знімків, зробленому восени 2025 року — боєць підрозділу БПЛА «Світязь» із розвідувальним українським дроном «Лелека».

Для самих військових найважчими стають не конкретні напрямки фронту, а втрати та пережитий разом із побратимами досвід.

— Не те щоб ти відчував окрему тяжкість від якогось конкретного напрямку, як від того, що саме там відбувається, коли ти втрачаєш своїх братів, коли щось іде не за планом і ти втрачаєш частину своєї душі. В такі моменти найважче незалежно від твого місця перебування, — розповів білоруський доброволець Полку імені Кастуся Калиновського Костянтин Сущик, позивний «Кос».

Назва виставки — «Довга подорож додому» — теж має символічне значення.Організатори порівнюють шлях добровольців із подорожжю, яка має початок, але поки не має визначеної кінцевої точки. Вона триває роками, супроводжується втратами, ризиком і постійним очікуванням повернення.

Фотографії для експозиції надали добровольці «Кос», «Віскас», «Салам», Антось Тележніков, «Дзядзька» та інші воїни Полку Калиновського.

Триватиме виставка протягом місяця.