Запорізька міська рада

Як допомогти людині, яка має порушення зору? Чому не варто торкатися крісла колісного без дозволу? Як пояснити порядок отримання послуги так, щоб людина почувалася впевнено й розуміла кожен крок?

Ці та інші практичні питання обговорювали під час онлайн-тренінгу «Безбар’єрність у соціальних послугах: практичні підходи та рішення», який відбувся 8 жовтня 2026 року. 

До навчання долучилися понад 500 представників і представниць установ, організацій та служб громад-учасниць проєкту «Посилення безбар’єрності публічних послуг і комунікації у громадах», які працюють у сферах соціального захисту, освіти та надання адміністративних послуг. Саме ці фахівці щодня допомагають людям з різним життєвим досвідом отримувати необхідну підтримку.

Під час тренінгу тренерки Лілія Білик та Аліна Михайленко з ПОГ «ІНКЛЮЗИВНО ПРИВІТНІ» розповіли про принципи безбар’єрності, коректну термінологію, етичне спілкування та способи врахування потреб людей з інвалідністю, ветеранів, внутрішньо переміщених осіб, людей старшого віку й інших відвідувачів соціальних установ. 

Особливу увагу приділили практичним ситуаціям, які виникають у щоденній роботі.  Учасники й учасниці розглянули як:

• спілкуватися з людьми, які мають порушення слуху або зору;
• пропонувати допомогу людині зі зниженою мобільністю, поважаючи її особистий простір;
• використовувати зрозумілу мову та доступні способи передавання інформації;
• супроводжувати людину на всіх етапах отримання послуги – від першого звернення до оформлення документів і отримання результату.

Важливість таких підходів добре розуміє одна з учасниць тренінгу Олена, яка виховує двох дорослих дітей з інвалідністю. Її донька Богдана від народження має порушення зору, а син Данило – народився з церебральним паралічем. За словами жінки, їм неодноразово доводилося стикатися з жорстокістю та некоректним ставленням. Наприклад, синові не дозволяли заїхати на кріслі колісному до лікарні, а донька чує образливі коментарі через те, що пізнає світ на дотик.

- Богдана боїться ходити в магазин, бо через її зовнішність незнайомці можуть казати: “Спати треба вдома”, “Що ви тут стали посеред дороги?”, “Що ви все мацаєте”. А руки – то її очі. Тому я дуже вдячна проєкту за просвітницьку діяльність і навчання людей, як коректно й людяно поводитися. Суспільство буде змінюватися, - впевнена пані Олена.

Важливо, що до навчання долучилися також керівники та керівниці установ та їх підрозділів. Таке залучення сприяє тому, щоб отримані знання ставали частиною щоденної роботи не лише окремих працівників, а й усієї команди, а принципи безбар’єрності впроваджувалися на рівні установи.

Тренінг організовано ГО «Центр експертних рішень та адвокації» за підтримки Програми «Партнерство за сильну Україну», яку фінансують уряди Великої Британії, Естонії, Канади, Норвегії, Фінляндії, Швейцарії та Швеції.