Запорізька міська рада

У міських лікарнях Запоріжжя вже працює опалення. Водночас медичні заклади готуються до різних сценаріїв проходження осінньо-зимового періоду, зокрема можливих блекаутів через ворожі обстріли. Як організована така підготовка - секретар Запорізької міської ради Регіна Харченко перевірила під час виїзної наради в одній з міських лікарень Запоріжжя.

Медзаклад розташований у спальному районі міста. Там надають допомогу пацієнтам хірургічного, терапевтичного та неврологічного профілів, працюють палати інтенсивної терапії.

Під час візиту директорка лікарні Надія Севальнєва та виконувач обов’язків заступника директора з технічних питань Олександр Заворочай розповіли очільниці міста про підготовку закладу до зими та наявні резервні системи.

Насамперед пані Регіна поцікавилася, чи розпочався в лікарні опалювальний сезон. За словами Олександра Заворочая, усі приміщення вже опалюються. До початку сезону працівники підготували систему теплопостачання, виконали необхідні технічні роботи, видалили повітря з мереж. Заздалегідь також перевірили автономну котельню, запустивши її для пробного опалення всієї будівлі.

Регіна Харченко оглянула палати та лабораторії, щоб на місці ознайомитися з умовами перебування пацієнтів і роботи персоналу.

Керівництво медзакладу повідомило очільниці міста, що у разі припинення централізованого теплопостачання лікарня може перейти на власну блочно-модульну котельню потужністю 200 кВт. Вона під’єднана до системи опалення медзакладу та здатна самостійно забезпечувати теплом триповерхову будівлю.

— Котельня працює автономно та повністю забезпечує опалення нашої триповерхової будівлі. Вона окремо під’єднана до системи теплопостачання лікарні. Ми періодично її запускаємо та перевіряємо. Система постійно заповнена водою, регулярно тестуємо її на можливі пориви й витоки. Котельня може працювати цілодобово, — розповів Олександр Заворочай.

Ще один важливий напрям підготовки — резервне електропостачання. Лікарня має два дизельні генератори: основний потужністю 160 кВт та резервний — 98 кВт. Обладнання підключене до системи автоматичного запуску. У разі зникнення централізованого електропостачання резервне живлення вмикається протягом 20–30 секунд. Якщо основний генератор не запускається після трьох спроб, система перемикається на резервний.

— Потужності генераторів достатньо для забезпечення роботи всієї лікарні. Основний генератор може безперервно працювати до чотирьох діб без дозаправки. Система автоматичного запуску також передбачає можливість ручного керування, — пояснив Олександр Заворочай.

Запас дизельного пального в закладі становить майже 35 тис. літрів. За розрахунками лікарні, цього ресурсу має вистачити на понад 20 діб автономної роботи в разі припинення централізованого електропостачання.

Окрему увагу під час підготовки приділили забезпеченню пацієнтів киснем. Для цього в лікарні є киснева станція, яка виробляє газоподібний кисень безпосередньо зі звичайного повітря. Вона може забезпечувати киснем до 145 ліжкомісць у разі перебоїв із постачанням рідкого кисню до кріогенних ємностей.

— Киснева станція працює автономно. У разі відсутності основного постачання рідкого кисню вона забирає повітря з навколишнього середовища, переробляє його на кисень, який трубопроводами надходить безпосередньо до лікарні. Цього ресурсу достатньо, щоб забезпечити киснем необхідну кількість ліжкомісць, — зазначив Олександр Заворочай.

Під час візиту Регіна Харченко також поцікавилася запасами твердого палива та його постачанням. Керівництво лікарні повідомило, що наразі є 5 тонн деревини та її відходів, а також 5 тонн дерев’яних брикетів, отриманих за програмою UNICEF. Крім того, очікується постачання 133 тонн вугільних брикетів від благодійної організації «Карітас Україна». Наявні ресурси та очікувана допомога від партнерів мають повністю забезпечити можливість автономного опалення в разі потреби.