Божко Павло Геннадійович («Бізон»)
Дата та місце народження: 13.06.1992
Дата і місце загибелі: 01.01.2023
Військове звання: матрос, старший навідник
|
У 2021 році він свідомо підписав контракт. У 2022-му став на захист Маріуполя у складі 3-го гранатометного відділення протитанкового взводу роти вогневої підтримки 501-го окремого батальйону морської піхоти 36-ї окремої бригади морської піхоти імені контрадмірала Михайла Білинського. Останній раз Павло вийшов на зв’язок 23 березня 2022 року. 4 квітня його впізнали на відео серед українських військовополонених. Після взяття в полон Павла спочатку відправили до Оленівки, потім до Таганрогу, до Старого Осколу. Врешті-решт він опинився у у колонії суворого режиму №1 Тульської області. 1 січня 2023 року Павло Божко загинув у полоні. У карцері він надряпав на стіні слова, які назавжди залишаться свідченням його людяності й любові: «Мамусю, я тебе люблю… Мене забере Бог… Я не витримаю… |
Моє серце не витримає цього…».
