Запорізька міська рада

13 жовтня понад 500 представників громад — учасниць проєкту «Посилення безбар’єрності публічних послуг і комунікації у громадах» — долучилися до онлайн-тренінгу «Мова гідності: безбар’єрна комунікація на рівні громади».

Навчання організувала ГО «Центр експертних рішень та адвокації» в межах проєкту «Посилення безбар’єрності публічних послуг і комунікації у громадах» за підтримки Програми «Партнерство за сильну Україну», яку фінансують уряди Великої Британії, Естонії, Канади, Норвегії, Фінляндії, Швейцарії та Швеції. Захід провели тренерки Олена Пшенична та Наталія Іскра з ГО «Видимі».

Слова, які ми використовуємо щодня, мають підтримувати гідність людини та прибирати бар’єри. Особливо це важливо у спілкуванні з мешканцями, які звертаються до органів місцевого самоврядування, медичних і соціальних закладів, ЦНАПів та інших установ громади.

Учасники тренінгу представляли Харківську, Одеську, Миколаївську, Криворізьку, Чернігівську, Дніпровську та Запорізьку громади. До навчання долучилися співробітники міських рад, виконавчих комітетів, медичних і соціальних закладів, освітніх установ, ЦНАПів, комунальних підприємств та громадських організацій. Саме ці фахівці щодня спілкуються з мешканцями, консультують, надають послуги та готують офіційні повідомлення.

Під час тренінгу говорили про те, як використовувати безбар’єрну мову в щоденній роботі, документах, на сайтах та офіційних сторінках громад у соціальних мережах. Увагу приділили й новому державному стандарту «Термінологія безбар’єрності», який є орієнтиром для використання відповідних термінів у комунікаціях, принципу «спочатку людина» та важливості врахування контексту. Наприклад, якщо йдеться про професійні досягнення фахівця, акценти на його досвіді й компетенціях можуть бути важливішими за інформацію про інвалідність.

На практичних кейсах учасники розібрали, чому важливо уникати узагальнень щодо людей з інвалідністю, ветеранів, людей старшого віку й інших груп населення, а також як замінювати некоректні вислови коректними формулюваннями. Тобто замість «люди з обмеженими можливостями» варто говорити «люди з інвалідністю», замість «прикутий до крісла колісного» — «людина, яка користується кріслом колісним», а замість «усі ветерани незламні» — «кожен ветеран має власний досвід війни та відновлення».

Під час тренінгу також проаналізували заголовки медіаматеріалів, обговорили поширені стереотипи та розглянули ситуації, з якими працівники громад стикаються під час прийому відвідувачів, надання послуг і проведення заходів. Також говорили про те, як запропонувати допомогу людині з інвалідністю, поважаючи її самостійність і особисті кордони.

Формування нових мовних звичок потребує часу. Але почати можна вже сьогодні: коректна мова спілкування зробить надання послуг комфортнішим для мешканців громад.