Для того, аби протидіяти ворогу, запорізькі театрали переобладнали свою костюмерну під волонтерський цех, де роблять необхідне приладдя для армії. За цей час акторська трупа пошила 60-т спальників, 20 плитоносок, а також професійні кравчині роблять за лекалом розвантажувальні жилети.

За один день у цеху виготовляють близько 10-ти мішків для сну та близько 4 плитоносок. Наразі необхідний матеріал для шиття знайти складно. Бракує у цеху і швачок, а також професійних швейних машинок.

- Це ось вже повністю готова плитоноска. Тут чіпляються за карабіни необхідні бійцям деталі, зробили також кишеню для особистих речей та військових деталей. Тут є кишенька для плити, яка забезпечує додатковий захист. А це вже спальний мішок з щільної верхньої тканини. Всередині натуральний матеріл – бязь - і ми намагаємося велику кількість синтапону туди вкласти, щоб було тепло, - розповіла начальник пошивного цеху Євгенія Селищева.

Незважаючи на війну, творчість з театру не зникала. Актори репетирують та грають для маленьких глядачів, вимушених переселенців з інших міст та показують концерти для наших військових.

- Творчістю живемо, граємо для дітей, що для нас дуже важливо, бо зустріч з дітьми - це свято. Так ми можемо зробити щось для наших улюблених глядачів, розрадити їх, побачити, що їх сумні очі зраділи, а на обличчях з’явилася усмішка, - зазначила керівниця літературно-драматургічної частини Надія Петренко.

Незабаром запорізькі актори поїдуть до малечі, аби показати їм одну зі своїх вистав.