Інвестиційна діяльність

Інфографіка зовнішньоекономічної діяльності за січень-вересень 2020 року

Зовнішньоекономічна діяльність за січень-вересень 2020 року [1]

Промисловість міста має чітко визначену експортну орієнтацію, про що
свідчать високі обсяги зовнішньоторговельного товарообігу, 75,1% якого
складає експорт.
Підприємства та організації міста у січні-вересні 2020 року експортували
товарів і послуг на суму 1 862,3 млн.дол.США (на 10,7% менше, ніж у
відповідному періоді 2019 року), імпортували - 619,0 млн.дол.США (на 39,9%
менше). Позитивне сальдо зовнішньоторговельного балансу міста за січеньвересень 2020 року склало 1243,3 млн.дол.США. Як і в попередні періоди,
основу зовнішньої торгівлі міста становили товари. На їх долю припадало
93,4% експорту та 97,5% імпорту.
За січень-вересень 2020 року експорт товарів становив
1 738,9 млн.дол.США (зменшився на 11,2% у порівнянні з січнем-вереснем
2019 року), імпорт - 603,8 млн.дол.США (зменшився на 40,2%). Позитивне
сальдо зовнішньої торгівлі товарами склало 1 135,1 млн.дол.США.
Зовнішньоторговельні взаємовідносини підтримувались з партнерами із
понад 140 країнами світу. Найвагоміша частка запорізької продукції (39,7%)
була поставлена до країн Азії. До країн Європи та СНД відправлено відповідно
23,7% та 15,8% від загального експорту товарів. Експорт до Азії зменшився на
6,2% та зменшився до Європи та СНД на 20,8% та на 26,4% відповідно.
Значні експортні поставки товарів здійснювались у Китай (12,9%
загального обсягу експорту), Російську Федерацію (10,7%), Туреччину (10,2%),
США (8,5), Італію (4,2%), Німеччину (3,4%), ОАЕ (3,1%), Польщу (2,3%),
Іспанію (1,7%), Ірак (1,7%), Білорусь (1,5%).
Імпорт товарів здійснювався, зокрема, з РФ (32,8% від загального обсягу
імпорту), Китаю (11,4%), Німеччини (8,1%), Туреччини (4,3%), Польщі (4,2%),
США (3,6%), Словаччини (3,4%), Норвегії (3,3%), Білорусії (2,7%), Казахстану
(2,4%), Чехії (2,4%).
У структурі експорту основну частку склали: чорні метали та вироби з
них (62,7%); машини, обладнання та механізми (16,7%); продукти рослинного
походження (10,0%); продукція хімічної та пов’язаних з нею галузей
промисловості (2,4%), в структурі імпорту - мінеральні продукти (29,4%);
недорогоцінні метали та вироби з них (23,8%); реактори, котли, машини,
електричні машини (16,8%); продукти тваринного походження, зокрема риба и
ракоподібні (8,8%).

[1] Інформацію підготовлено на підставі даних Головного управління
статистики у Запорізькій області

Інвестиційна діяльність за 2019 рік[1]

Залучення прямих іноземних інвестицій є стратегічним напрямком інвестиційної політики. Основна частка залучених у місто іноземних інвестицій – прямі іноземні інвестиції.

Упродовж 2019 року в економіку міста надійшло 8,0 млн.дол.США іноземних інвестицій, вибуло – 22,0 млн.дол.США, курсова різниця склала +13,5 млн.дол.США. За результатом, загальний обсяг акціонерного капіталу нерезидентів станом на 31.12.2019 склав 863,4 млн.дол.США що на 1,3% більше, ніж на 01.01.2019 (852,5 млн.дол.США).

В економіку міста залучено 94,6% від обсягу прямих іноземних інвестицій області. У розрахунку на одного мешканця міста цей показник склав 1169,7 дол.США.

Приріст інвестицій спостерігався у сфері виробництва хімічних речовин і хімічної продукції на 11,7%, у сфері металургійного виробництва, виробництва готових металевих виробів, крім виробництва машин і устаткування на 2,5%,  у виробництві меблів, іншої продукції, ремонті і монтажі машин і устаткування - на 11,6%, у сфері транспорту, складського господарства, поштовій та кур’єрській діяльності на 6,7%, у сфері інформації та телекомунікації на 32,0%, разом з тим спостерігається падіння інвестицій у будівельній галузі на 23,1%.

Капітал нерезидентів спрямовано, переважно, у промисловість (72,2% від загального обсягу прямих іноземних інвестицій), а саме: у виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів (20,1%), машинобудування (23,4%), металургійне виробництво (9,9%). Крім того, значу частку інвестицій спрямовано в сферу оптової та роздрібної торгівлі, ремонт автотранспортних засобів і мотоциклів (13,6%) та в сферу операцій з нерухомим майном (11,9%).

Прямі іноземні інвестиції в економіку м.Запоріжжя надходили із більш, ніж 45 країн світу. Найбільші інвестори: Кіпр, Нідерланди, Естонія, Австрія.

Зовнішньоекономічна діяльність за 2019 рік1

Промисловість міста має чітко визначену експортну орієнтацію, про що свідчать високі обсяги зовнішньоторговельного товарообігу, 67,9% якого складає експорт.  

Підприємства та організації міста у 2019 році експортували товарів і послуг на суму 2758,6 млн.дол.США (на 11,8% менше, ніж за 2018 рік), імпортували - 1304,9 млн.дол.США (на 14,1% менше). Позитивне сальдо зовнішньоторговельного балансу міста за 2019 рік склало 1453,7 млн.дол.США. Як і в попередні періоди, основу зовнішньої торгівлі міста становили товари. На їх долю припадало 93% експорту та 98% імпорту. 

За 2019 рік експорт товарів становив 2 572,1 млн.дол. США (зменшився на 12,8% у порівнянні з 2018 роком), імпорт – 1 274,2 млн. дол. США (зменшився на 13,7%). Позитивне сальдо зовнішньої торгівлі товарами склало 1 297,9 млн. дол. США.

Зовнішньоторговельні взаємовідносини підтримувались з партнерами із понад 140 країнами світу. Найвагоміша частка запорізької продукції (37,8%) була поставлена до країн Азії. До країн Європи та СНД відправлено відповідно 25,8% та 18,4% від загального експорту товарів. Експорт до Азії зменшився на 16,0%, до Європи - на 17,6%, до СНД - на 3,5%.

Значні експортні поставки товарів здійснювались у  Російську Федерацію (13,0% загального обсягу експорту), Туреччину (13,5%), Китай (5,8%), США (5,2), Італію (3,7%), ОАЕ (3,3%), Польщу (2,8%), Єгипет (3,1%), Німеччину (2,8%), Іспанію (1,9%), Ліван (2,1%), Нідерланди (1,6%), Індію (2,0%).

Імпорт товарів здійснювався, зокрема, з РФ (39,8% від загального обсягу імпорту), Китаю (12,8%), Німеччини (5,6%), Туреччини (5,0%), Словаччини (2,7%), Великої Британії (2,3%), США (2,5%), Польщі (3,2%), Японії (1,2%), Білорусі (2,5%).  

У структурі експорту основну частку склали: чорні метали (62,2%); машини, обладнання та механізми (13,5%); продукти рослинного походження (10,3%); продукція хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловості (3,5%) в структурі імпорту - мінеральні продукти (42,9%); недорогоцінні метали та  вироби з них (16,5%); реактори, котли, машини, електричні машини (16,4%); риба и ракоподібні (5,8%).

[1] Інформацію підготовлено на підставі даних Головного управління статистики у Запорізькій області

Інвестиційна діяльність за січень-грудень 2018 року[1]

Залучення прямих іноземних інвестицій є стратегічним напрямком інвестиційної політики. Основна частка залучених у місто іноземних інвестицій – прямі іноземні інвестиції.

Упродовж січня-грудня 2018 року в економіку міста надійшло 2,3 млн.дол.США іноземних інвестицій, вибуло – 9,2 млн.дол.США, курсова різниця склала -2,5 млн.дол.США. За результатом, загальний обсяг акціонерного капіталу нерезидентів станом на 31.12.2018 склав 855,6 млн.дол. США що на 1,0% менше, ніж на 01.01.2018 (864,3 млн.дол.США).   

В економіку міста залучено 95% від обсягу прямих іноземних інвестицій області. У розрахунку на одного мешканця міста цей показник склав 1149,8 дол.США.

Приріст інвестицій спостерігався у сфері інформації та телекомунікації на 32,1%, у фінансовій та страховій діяльності – на 1,4%, у сфері ремонту, монтажу машин і устаткування – на 1,3%.

Капітал нерезидентів спрямовано, переважно, у промисловість (69,2% від загального обсягу прямих іноземних інвестицій), а саме: у виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів (20,5%), машинобудування (23,5%), металургійне виробництво (9,6%). Крім того, значу частку інвестицій спрямовано в сферу оптової та роздрібної торгівлі, ремонт автотранспортних засобів і мотоциклів (13,9%) та в сферу операцій з нерухомим майном (11,7%).

Прямі іноземні інвестиції в економіку м.Запоріжжя надходили із більш, ніж 45 країн світу. Найбільші інвестори: Кіпр, Швеція, Республіка Корея, Нідерланди, Естонія, Ізраїль.

Зовнішньоекономічна діяльність за січень-грудень 2018 року[1]

Промисловість міста має чітко визначену експортну орієнтацію, про що свідчать високі обсяги зовнішньоторговельного товарообігу, 67,3% якого складає експорт.  

Підприємства та організації міста у січні-грудні 2018 року експортували товарів і послуг на суму 3124,5 млн.дол.США (на 17,2% більше, ніж за відповідний період 2017 року), імпортували – 1519,2 млн.дол.США (на 37,8% більше). Позитивне сальдо зовнішньоторговельного балансу міста склало 1605,3 млн.дол.США.

Як і в попередні періоди, основу зовнішньої торгівлі міста становили товари. На їх долю припадало 94,4% експорту та 97,2% імпорту. 

За січень-грудень 2018 року експорт товарів становив 2949,33 млн.дол. США (збільшився на 18,0% у порівнянні з аналогічним періодом 2017 року), імпорт – 1476,57 млн. дол. США (збільшився на 40,0%). Позитивне сальдо зовнішньої торгівлі товарами склало 1472,76 млн. дол. США.

Зовнішньоторговельні взаємовідносини підтримувались з партнерами із понад 140 країнами світу. Найвагоміша частка запорізької продукції (39,3%) була поставлена до країн Азії. До країн Європи та СНД відправлено відповідно 27,3% та 16,6% від загального експорту товарів. Експорт до Азії збільшився на 33,5%, до, Європи - на 11,2%, до СНД – зменшився на 12,4%.

Значні експортні поставки товарів здійснювались у Туреччину (14,2% загального обсягу експорту), Російську Федерацію (11,9%), Китай (6,3%), США (4,8%), Італію (3,9%), ОАЕ (3,5%), Німеччину (3,3%), Грецію (3,2%), Єгипет (3,1%), Польщу (3,1%), Індію (2,7%).

Імпорт товарів здійснювався, зокрема, з РФ (40,1% від загального обсягу імпорту), Китаю (14,4%), Туреччини (4,7%), США (5,0%),  Німеччини (4,6%), Польщі (2,7%), Словаччини (2,3%), Білорусі (1,9%), Великої Британії (1,9%).

У структурі експорту основну частку склали: чорні метали та вироби з них (65,4%); машини, обладнання та механізми (15,3%); продукти рослинного походження (5,6%); продукція хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловості (3,6%) в структурі імпорту - мінеральні продукти (46,2%); недорогоцінні метали та  вироби з них (15,4%); реактори, котли, електричні машини (19,3%); риба и ракоподібні (4,6%).

[1] Інформацію підготовлено на підставі даних Головного управління статистики у Запорізькій області

Інформація за січень - грудень 2017 року

Залучення прямих іноземних інвестицій є стратегічним напрямком інвестиційної політики. Основна частка залучених у місто іноземних інвестицій — прямі іноземні інвестиції.

Упродовж 2016 року в економіку міста надійшло 14,3 млн.дол.США іноземних інвестицій. Загальний обсяг акціонерного капіталу нерезидентів станом на 31.12.2016 склав 601,3 млн.дол.США. що на 4,6% менше, ніж на 01.01.2016 (630,3 млн.дол.США).

В економіку міста залучено близько 94% від обсягу прямих іноземних інвестицій області. У розрахунку на одного мешканця міста цей показник склав 801,9 дол.США.

Приріст інвестицій спостерігався у сфері виробництва хімічних речовин і хімічної продукції на 25,9%, тимчасового розміщення й організації харчування — на 81,9%, інформації та телекомунікації — на 35,7% та у фінансовій та страховій діяльності — на 59,5%.

Капітал нерезидентів спрямовано, переважно, у промисловість (82,8% від загального обсягу прямих іноземних інвестицій), а саме: у виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів (28,2%), машинобудування (33,5%), металургійне виробництво (11,9%).

Прямі іноземні інвестиції в економіку м.Запоріжжя надходили із більш ніж 50 країн світу. Найбільші інвестори: Кіпр, Швеція, Республіка Корея.

Промисловість міста має чітко визначену експортну орієнтацію, про що свідчать високі обсяги зовнішньоторговельного товарообігу, 70,7% якого складає експорт. 

Підприємства та організації міста у січні-грудні 2016 року експортували товарів і послуг на суму 2074,06 млн.дол.США (на 21,3% менше, ніж за відповідний період 2015 року), імпортували — 858,69 млн.дол.США (на 16,3% менше, ніж за відповідний період 2015 року). Позитивне сальдо зовнішньоторговельного балансу міста склало 1215,37 млн.дол.США.

Як і в попередні періоди, основу зовнішньої торгівлі міста становили товари. На їх долю припадало 92,2% експорту та 94,0% імпорту. 

За січень-грудень 2016 року експорт товарів становив 1911,98 млн.дол. США (зменшився на 23,4% у порівнянні з аналогічним періодом 2015 року), імпорт — 807,14 млн. дол. США (зменшився на 16,1% у порівнянні з 2015 роком). Позитивне сальдо зовнішньої торгівлі товарами склало 1104,84 млн. дол. США.

Зовнішньоторговельні взаємовідносини підтримувались з партнерами із понад 150 країнами світу. Найвагоміша частка запорізької продукції (29,9%) була поставлена до країн Європи, експорт зменшився на 16,9% в порівнянні з відповідним періодом 2015 року. До країн Азії та СНД відправлено відповідно 29,4% та 29,0% від загального експорту товарів. Експорт до Азії зменшився на 21,9%, до СНД — на 30,9%.

Значні експортні поставки товарів здійснювались у  Російську Федерацію (23,8% загального обсягу експорту), Туреччину (13,2%), Італію (6,7%), Польщу (6,2%), Болгарія (4,9), Єгипет (3,8%), Індію (3,4%), Німеччина (2,4%), Ліван (2,3%).

Імпорт товарів здійснювався, зокрема, з РФ (34,5% від загального обсягу імпорту), Німеччини (9,6%), Китаю (8,6%), Польщі (4,6%), Туреччини (3,4%), Литви (3,1%), Білорусії (3,0%), Норвегії (2,9%). 

У структурі експорту основну частку склали: чорні метали (61,3%); машини, обладнання та механізми (17,5%); продукти рослинного походження (5,0%); продукція хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловості (3,4%). В структурі імпорту — мінеральні продукти (30,5%); недорогоцінні метали та  вироби з них (20,4%); реактори, котли, машини (9,9%); живі тварини, продукти тваринного походження (7,4%). 

Залучення прямих іноземних інвестицій є стратегічним напрямком інвестиційної політики. Основна частка залучених у місто іноземних інвестицій — прямі іноземні інвестиції.

Упродовж 2015 року в економіку міста надійшло 21,1 млн.дол.США іноземних інвестицій. Загальний обсяг акціонерного капіталу нерезидентів станом на 31.12.2015 склав 880,7 млн.дол.США. що на 9,8% менше, ніж на 01.01.2015 (976,3 млн.дол.США). Зменшення загального обсягу інвестицій відбулося через курсову різницю.

В економіку міста залучено 94,5% від обсягу прямих іноземних інвестицій області. У розрахунку на одного мешканця міста цей показник склав 1158,6 дол.США.

Приріст інвестицій спостерігався у сфері інформації та телекомунікації на 62,3%, у сфері охорони здоров’я та надані соціальної допомоги — на 74,0% та у сфері мистецтва, спорту, розваг та відпочинку — на 37,5%.

Капітал нерезидентів спрямовано, переважно, у промисловість (65,1% від загального обсягу прямих іноземних інвестицій), а саме: у виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів (24,2%), машинобудування (23,2%), металургійне виробництво (10,7%) та постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря (5,9%).

Прямі іноземні інвестиції в економіку м. Запоріжжя надходили із більш, ніж 50 країн світу. Найбільші інвестори: Кіпр (46,7% від загальної суми прямих іноземних інвестицій), Швеція (19,3%), Республіка Корея (17,0%).

Станом на 31.12.2015 прями іноземні інвестиції (акціонерний капітал) з м. Запоріжжя в економіку країн світу склали майже 25,0 млн.дол.США.

Промисловість міста має чітко визначену експортну орієнтацію, про що свідчать високі обсяги зовнішньоторговельного товарообігу, 72,1% якого складає експорт.  

Підприємства та організації міста у січні-грудні 2015 року експортували товарів і послуг на суму 2629,7 млн.дол.США (на 22,2% менше, ніж за відповідний період 2014 року), імпортували — 1019,8 млн.дол.США (на 30,9% менше, ніж за відповідний період 2014 року). Позитивне сальдо зовнішньоторговельного балансу міста склало 1609,9 млн.дол.США.

Як і в попередні періоди, основу зовнішньої торгівлі міста становили товари. На їх долю припадало 95,0% експорту та 94,1% імпорту. 

За січень-грудень 2015 року експорт товарів становив 2498,5 млн.дол. США (зменшився на 21,8% у порівнянні з аналогічним періодом 2014 року), імпорт — 960,2 млн. дол. США (зменшився на 31,6% у порівнянні з 2014 роком). Позитивне сальдо зовнішньої торгівлі товарами склало 1538,3 млн. дол. США.

Зовнішньоторговельні взаємовідносини підтримувались з партнерами із понад 140 країнами світу. Найвагоміша частка запорізької продукції (32,2%) була поставлена до країн СНД, експорт зменшився на 36,2% в порівнянні з відповідним періодом 2014 року. До країн Європи та Азії відправлено відповідно 27,8% та 28,8% від загального експорту товарів. Експорт до Європи зменшився на 1,2%, до Азії — на 15,6%.

Значні експортні поставки товарів здійснювались у  Російську Федерацію (27,7% загального обсягу експорту), Туреччину (11,0%), Італію (5,6%), Індію (5,0%), Болгарія (4,8), Польщу (4,5%), Німеччина (2,4%), Китай (2,2%).

Імпорт товарів здійснювався, зокрема, з РФ (40,4% від загального обсягу імпорту), Німеччини (7,3%), Китаю (5,9%), Польщі (4,1%), Туреччини (3,7%), Білорусії (3,1%), Словаччини (3,1%).  
У структурі експорту основну частку склали: чорні метали (57,4%); машини, обладнання та механізми (24,7%); продукти рослинного походження (3,2%); продукція хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловості (3,0%); засоби наземного транспорту, літальні апарати, плавучі засоби (1,8%). В структурі імпорту — мінеральні продукти (34,0%); недорогоцінні метали та  вироби з них (21,1%); реактори, котли, машини (9,5%); нікель і вироби з нього (8,4%); живі тварини, продукти тваринного походження (5,3%).

Програма ЄС із фінансової та технічної співпраці підтримує перспективний план дій України щодо впровадження реформ. Більше 250 проектів нині здійснюються в широкому спектрі галузей, регіонів і міст України. Допомога ЄС зосереджується зокрема на підтримці демократичного розвитку і правильного керування, реформ регулювання й зміцнення адміністративного потенціалу, розвитку інфраструктури та ядерної безпеки. Фінансування ЄС проектів в Україні здійснюється у формі грантів, контрактів і зростаючої підтримки бюджету.

Проекти підтримки Європейським Союзом України у сфері децентралізації та регіональної політики

Посібник "Доступ до донорських та інвестиційних ресурсів в галузі регіонального розвитку" призначений для широкого кола осіб, компаній, державних установ та інших зацікавлених сторін, залучених до планування, фінансування та здійснення заходів з регіонального розвитку в Україні. Цей посібник розроблений як оперативний інструмент для орієнтування і сприяння пошуку фінансування окремих заходів та проектів. Очікується, що посібник буде також корисним для співробітників галузевих міністерств, регіональних і місцевих органів влади, інститутів громадянського суспільства, або будь-яких інших зацікавлених сторін, а також для бенефіціарів проектів, що реалізуються в рамках донорських програм технічної допомоги.

Посібник не претендує на повноту — він був задуманий в першу чергу для практичного використання як допоміжне джерело інформації. Зокрема він містить рекомендації про те, де зацікавлені особи зможуть знайти більш докладну інформацію з конкретних питань.

Посібник складається з чотирьох розділів:

• Розділ I стисло представляє в алфавітному порядку джерела фінансування та інформації, що доступні в Україні;
• Розділ II пропонує класифікацію джерел фінансування та інформації у вигляді таблиці;
• Розділ III коротко розповідає про допомогу в рамках двостороннього співробітництва;
• Розділ IV представляє перелік програм та проектів технічної допомоги, пов'язаних з регіональним розвитком, що реалізуються або готуються до реалізації в Україні.

Посібник "Доступ до донорських та інвестиційних ресурсів в галузі регіонального розвитку"

До уваги потенційних інвесторів

З метою забезпечення економічного розвитку та підвищення конкурентоспроможності території м. Запоріжжя, активізації інвестиційної діяльності, створення нових робочих місць та розвитку сучасної виробничої та ринкової інфраструктури Запорізька міська рада пропонує потенційним інвесторам та іншим зацікавленим суб’єктам господарювання розглянути можливість створення індустріальних (промислових) парків у м. Запоріжжі.

Створення і функціонування індустріальних парків здійснюються на таких засадах:

• вільний доступ до інформації про можливість використання земель для створення індустріальних парків;
• конкурентності у виборі керуючої компанії на землях державної та комунальної власності;
• гарантування прав на земельні ділянки у межах індустріального парку;
• державної підтримки створення індустріальних парків;
• державного стимулювання залучення інвестицій в індустріальні парки.

Право на створення індустріальних парків на землях державної і комунальної власності мають органи державної влади, органи місцевого самоврядування та орендарі земельних ділянок, які відповідають законодавчим вимогам щодо зазначених парків.

У зв’язку з цим, звертаємось до суб’єктів господарювання (промислових, будівельних підприємств міста та підприємств малого та середнього бізнесу) з пропозицією розглянути інформацію про земельні ділянки, на яких можливо створити індустріальні парки. Основними напрямками використання нижченаведених ділянок визначено створення логістичних центрів та торговельно-складських об’єктів.

Земельна ділянка №1

Характеристика земельної ділянки: будівництво індустріального парку на території Комунарського району, нижче авторинку.

Адреса земельної ділянки: Оріхівське шосе, нижче авто ринку.

Розмір ділянки: 48 га.

Підведення комунікацій: водозабезпечення — водогін Ø1000 мм по трасі Харків-Сімферополь, приблизна відстань — 2,5 тис.м; водогін Ø200 мм, по Оріхівському шосе відстань — 400 м;

каналізування — насосна станція в районі обласної клінічної лікарні, відстань 1,8 тис.м; газозабезпечення — газопровід високого тиску до котельні КУ ЗОКЛ 1,7 тис.м.; електрозабезпечення — підстанція «Больнична» 150/35/10КВ — відстань 4,0 тис.м.

Можливі напрямки використання: розміщення комунально-складських об’єктів, логістичних центрів.

Віддаленість від транспортних артерій: відстань до траси Харків-Сімферополь — 2,5 тис.м; від автодороги Запоріжжя-Оріхів — 300м; від залізничного сполучення — ст.Запоріжжя-1 — 6,5 тис.м; від авіасполучення — Запорізький аеропорт — 100,0 тис.м; від водного сполучення — річковий порт (нижній б’єф) — 8,5 тис.м.

Земельна ділянка №2

Характеристика земельної ділянки: будівництво індустріального парку на території Комунарського району, в районі автодороги Дослідної станції та траси Харків-Сімферополь

Адреса земельної ділянки: Ділянка знаходиться на території Запорізького району поза межами м.Запоріжжя.

Розмір ділянки: 29 га.

Підведення комунікацій: потребує виконання проєктних робіт.

Можливі напрямки використання: розміщення комунально-складських об’єктів, логістичних центрів.

Віддаленість від транспортних артерій: знаходиться біля траси Харків-Сімферополь. До межі м.Запоріжжя — 2,5 тис.м.

Телефон для довідок: (061) 233-39-52, 233-42-64.

Заздалегідь дякуємо за співпрацю.

До уваги потенційних інвесторів

З метою залучення інвестицій в розвиток м.Запоріжжя міська влада продовжує пошук потенційних інвесторів для реалізації економічно-значущих проектів, у тому числі й на засадах державно-приватного партнерства (ДПП).

У зв’язку з цим для зацікавлених осіб надаємо інформацію стосовно проектів, які можливо впроваджувати на засадах ДПП.

Пропозиції стосовно проектів, які можливо впроваджувати на засадах державно-приватного партнерства

1. Назва проекту «Інтеграція теплових мереж з реконструкцією джерел теплової енергії»

Мета проекту: підвищення енергетичної ефективності виробництва теплової енергії в системі централізованого теплопостачання м. Запоріжжя, перехід від відкритої системи теплопостачання до закритої, скорочення викидів парникових газів в атмосферу.

Зазначена мета комплексного проекту досягається за рахунок реалізації заходів «Об’єднання теплових мереж котелень Цитрусова, 9 і Карпенко-Карого, 216» та «Перемикання теплових мереж від котельні АТ «Мотор-Січ» до теплових мереж котельні по вул. Святого Миколая, 79а».

Технічна сутність проекту полягає в тому, що на котельні по вул. Цитрусова, 9, проводиться реконструкція з встановленням додаткового теплогенеруючого обладнання, прокладаються теплові мережі для поєднання районів теплопостачання котелень та улаштовується ЦТП на котельні по вул. Карпенко-Карого, 21б.

Прогнозована сума інвестицій: 230 млн. грн.

Термін окупності 10 років.

2. Назва проекту: «Реконструкція системи тепло забезпечення із встановленням індивідуальних теплових пунктів (ІТП) у будівлях житлової та бюджетної сфери м. Запоріжжя»

Мета проекту: оптимізація виробництва теплової енергії в системі централізованого теплопостачання м. Запоріжжя, зменшення споживання природного газу, забезпечення комфортних умов у приміщеннях будівель споживачів та скорочення викидів парникових газів в атмосферу.

Проект передбачає встановлення 100 сучасних індивідуальних теплових пунктів (ІТП) з автоматизованою погодозалежною системою регулювання відпуску теплової енергії в будівлі. Реалізацію проекту розподілено на 17 пускових комплексів з прив’язкою до відповідних джерел теплової енергії. Кількість ІТП може відрізнятися при впровадженні, що залежить від оснащення ІТП будинків за ініціативою самих балансоутримувачів.

Прогнозована сума інвестицій: 109 млн. грн.

Реалізація проекту дозволить скоротити викиди парникових газів в атмосферу на 1671 тон. на рік.

3. Назва проекту: «Встановлення ІТП в будівлях Олександрівського, Вознесенівського, Дніпровського та Комунарівського районів м.Запоріжжя»

Мета проекту: оптимізація виробництва теплової енергії в системі централізованого теплопостачання м. Запоріжжя, зменшення споживання природного газу, забезпечення комфортних умов у приміщеннях будівель споживачів та скорочення викидів парникових газів в атмосферу.

Проект передбачає встановлення близько 1028 сучасних індивідуальних теплових пунктів (ІТП) по незалежній схемі з автоматизованою погодозалежною системою регулювання споживання теплової енергії в будівлі. Будівлі житлового фонду та інших форм власності, що залучені до Проекту, було поділено на 6 лотів, що відповідають окремим котельням та споживачам теплової енергії, що до них приєднані. Кількість ІТП може відрізнятися при впровадженні, що залежить від виконавців на стадії розробки детальних проектних рішень та оснащенням ІТП будинків за ініціативою самих балансоутримувачів.

Прогнозовані суми інвестицій за лотами:378 млн. грн.

Реалізація проекту дозволить скоротити викиди парникових газів в атмосферу на 18383 тон на рік.

4. Назва проекту: «Улаштування блочно-модульних котелень, працюючих на альтернативних видах палива (пелетах або паливні брикети) з підключенням до діючих мереж теплопостачання будівель» (проект та будівельні роботи) на території загальноосвітніх шкіл та дошкільних навчальних закладів», згідно з переліком:

1. ДНЗ № 32 вул. Ленська, 4б;
2. ЗОШ №20 вул. Снайперська, 34;
3. ЗНВК №60 вул. Героїв 55 бригади, 27;
4. ЗОШ №33 вул. Ніжиньска, 40;
5. ЗОШ № 85 вул. Економічна, 25;
6. ДНЗ № 159 вул. Чумацький шлях, 23;
7.    ЗОШ № 53 вул. Шевченка, 123.

Мета проекту: Використання альтернативного виду палива (пелети або паливні брикети), зменшення витрат блакитного палива, зменшення викидів вуглецю, економічне споживання ресурсів, підвищення рівня ефективності від нових установок. Усунення загрозі життю та здоров’ю учнів, вчителів (так як котельні знаходяться в будівлях закладів).

Економічний ефект: Зменшення витрат на опалення та гаряче водопостачання, зменшення викидів вуглецю, зменшення забруднення атмосфери.

5. Назва проекту: «Реконструкція Дніпровської водопровідної станції      (ДВС) - 1»

Проблематика: Забезпечення існуючим обладнанням санітарних норм.

Мета проекту: Уникнення можливих зупинок процесу знезараження води на ДВС-1, тим самим забезпечити населення м. Запоріжжя питною водою гарантованої якості в епідемічному відношенні.

Прогнозовані суми інвестицій: 6-8 млн.евро

Кількість благоотримувачів: 489 591 чол.

6. Назва проекту: «Реконструкція Дніпровської водопровідної станції      (ДВС) - 2»

Проблематика: Забезпечення існуючим обладнанням санітарних норм.

Мета проекту: Уникнення можливих зупинок процесу знезараження води на ДВС-2, тим самим забезпечити населення м. Запоріжжя питною водою гарантованої якості в епідемічному відношенні.

Прогнозовані суми інвестицій: 500 млн.грн

Кількість благоотримувачів: 245 201 чол.

7. Назва проекту: «Реконструкція ЦОС-1»

Проблематика: Необхідність утилізації осаду на каналізаційних очисних спорудах.

Мета проекту: Уникнення запаху на мулових полях та виключення побоювань за якість ґрунтових вод.

Прогнозовані суми інвестицій: 10-20 млн.евро

Кількість благоотримувачів: 734 792 чол.

8. Назва проекту: «Перекидання стоків»

Проблематика: Забруднення заповідника "Хортиця", необхідність проведення глобальної реконструкції ЦОС-2.

Мета проекту: Очищення всіх стоків міста і утилізація осаду на  одних спорудах, ліквідація полів фільтрації в заповіднику.

Прогнозовані суми інвестицій: 345 млн.грн

Кількість благоотримувачів: 734 792 чол.

9. Назва проекту: «Реконструкція мереж водопостачання та водовідведення»

Проблематика: Наявність мереж, що відпрацювали термін експлуатації та знаходяться в аварійному стані.

Мета проекту: Забезпечення безперебійної роботи системи водопостачання та водовідведення міста, попередження та виключення виникнення аварійних ситуацій на мережах, дотримання санітарно-гігієнічних вимог до якості питної води, зниження втрат та непланових витрат на мережах.

Кількість благоотримувачів: 734 792 чол.

Контакти: тел. 233-42-64, 239-33-92, електронна адреса: ekonomik2007@ukr.net.

До уваги органів місцевого самоврядування та підприємств всіх форм власності 

Державне підприємство «Центр  розвитку державно-приватного партнерства» пропонує співробітництво в напрямку залучення інвестицій необхідних для модернізації та сталого розвитку житлово-комунального господарства, а саме:

• надає фахову  допомогу в розробці бізнес-планів (ТЕО) для отримання кредитних коштів як міжнародних, так і вітчизняних фінансових установ.
• здійснює комплексний консультативних супровід  проектів державно-приватного партнерства на стадіях  їх планування та підготовки, за необхідності – також і на стадії реалізації.
• здійснює інформаційно-консультативний супровід розробки та погодження інвестиційних  програм.
• проводить моніторинг грантових програм, про які   інформує міста-партнери, допомагає з підготовкою заявок на участь.

Якщо у Вас є потреба в залученні інвестицій та  отримання консультаційної підтримки,  звертайтесь за адресою:  м. Київ,  вул. Димитрова, 24, к.105,  тел. (044) 207-18-17, е-mail: dpp@minregion.gov.ua

Процедура надання державної підтримки для розробки та реалізації інвестиційних проектів

Дорожня карта отримання суб'єктами господарювання державної підтримки