Презентація календаря «Заповідна Хортиця» перетворилася на 13 історій пошуку того самого кадру. Тринадцять – тому що 12 місяців і обкладинка. Героями фотополювання стали пейзажі та жителі Хортиці. Красень олень на тлі неймовірного заходу сонця – січень; дикий кабан Гаррі – лютий; грайливе лисеня – квітень; пташенята чепури (птах родини чаплевих) – червень; боязка косуля -  серпень; шлюбний осінній гон оленів – листопад.

- За довгий час подорожей по Хортиці мені довелося вивчити звички тварин, якими стежками вони ходять, де гніздяться, у яких норах живуть. Зазвичай дикі хортицькі звірі дуже полохані, до них важко підібратися. Виняток хіба що дикий кабан. Він у себе вдома і нікого не боїться. Гарні моменти дуже важко впіймати. Адже тварині не накажеш «стій», а сонцю – «не сідай». Вважаю, що мені пощастило зустріти стадо оленів надвечір. Результатом такої зустрічі стало фото оленя «Король заходу», - розповідає Ігор Лавров.

Фотограф з дитинства  цікавиться всілякою живністю, знімає дику природу впродовж десяти років. Багато секретів майстерності дізнався від свого батька, відомого запорізького фотохудожника Сергія Лаврова. Це вже шостий авторський календар Лаврова-молодшого. Минулого року Ігор Лавров презентував фотоальбом «Заповідна Хортиця. Чарівний світ макро». Фотомоделями для нього стали жуки, комахи, равлики, ящірки – довгі години сидіння у засідках на великих тварин змусили уважніше придивитися до крихітних мешканців Хортиці.

Ігор Лавров як справжній краєзнавець заповідного острова обійшов і вивчив балки, плавні, поля і переліски Хортиці, з легкістю витримує мороз, спеку, дощ і довге безшумне чекання, допоки не побачить в об’єктиві бажану істоту чи пейзаж.