Вікторія, Вероніка та Андрійко. Старшій сестричці - одинадцять, молодшій - сім, а їхньому братику - лише три рочки. Наприкінці жовтня цих дітей довелося забрати від рідної матері, яка зловживає алкоголем та неналежним чином доглядає за доньками та сином. Вилучення дітей з родини - це завжди вимушений захід, розповідають працівники служби у справах дітей. Про те, що малеча опинилася у складних життєвих обставинах, спеціалістам повідомили небайдужі жителі міста.

- Нам на електронну пошту надійшло звернення від небайдужих громадян, де було повідомлено, що родина потребує допомоги. Що діти без догляду залишаються, що батьки зловживають алкогольними напоями, також антисанітарія у будинку. Наші спеціалісти Комунарського відділу служби у справах дітей того ж дня вийшли за цією адресою. Виявили все те, про що нам було повідомлено, - розповіла завідувачка сектору соціального захисту прав дітей служби (управління) у справах дітей Вероніка Шершень.

Весь цей час діти перебували у п'ятій дитячій лікарні, де за малечею доглядали медики. Сюди їх привезли одразу після вилучення з родини.

- Діти перебували тут трохи більше тижня, наші лікарі повністю їх вилікували. П'ята лікарня завжди нам йде назустріч, вони діточок наших дуже доглядають, наразі діти здорові. Тому тепер ці діти будуть проживати у патронатній родині, поки мама не виправиться, - додала Вероніка Шершень.

Патронатна родина - це тимчасовий догляд за дітьми у сімейному колі. За виділений час рідні батьки повинні виправитись, аби повернути малечу. Вікторія, Вероніка та Андрійко будуть проживати у патронатного вихователя Руслана. Чоловік зважився взяти малечу у свою родину, бо вже має такий досвід.

- Дітей з таких проблемних родин я вже беру не вперше. Ми їх доглядаємо разом з моєю дружиною Наталією. До цього в нас був хлопчик, досить дорослий. Потім дівчинка маленька, до трьох років, і ще один хлопчик, шість років. І ось зараз. Дві дівчинки й хлопчик, - розповідає патронатний вихователь Руслан Жиров.

Поки діти перебуватимуть в патронатній родині, рідна матір має можливість виправитися та створити всі умови, щоб повернути доньок та сина, адже попри все діти хочуть додому.

- Тиждень мама взагалі себе ніяк не проявляла – можливо, на стресі. А вчора вона прийшла до нашої служби. Ми кожному даємо шанс на виправлення. Якщо бачимо, що бажання є, можемо і подовжити термін перебування дітей у патронатній родині, щоб мати могла створити всі необхідні умови для їх повернення, - пояснила Вероніка Шершень.

У цей час діти знаходяться у дружній сімейній атмосфері.

- У нашій сім'ї вони спілкуються з нашими дітьми. Як на мене, це головне, що вони не випадають із соціуму. Тобто не знаходяться в державних установах, притулках, де багато дітей, які потрапили в складні обставини, а в нормальних родинних умовах. Вони ходять на вулицю, гуляють, знаходять собі друзів, - пояснив Руслан Жиров.

Поки що Руслан з дружиною - єдина патронатна родина в місті, яка наважилася взяти на виховання дітей, що опинилися в складних життєвих обставинах.