Як розповів під час засідання «круглого столу» лікар з комунальної гігієни Запорізького обласного лабораторного центру МОЗ України Євген Тулушев, за останні три роки, незважаючи на те, що промпідприємства значно знизили скидання неочищених стоків, якість води в річці Дніпро за санітарнохімічними та мікробіологічними показниками значно погіршилася.

- Показники промислового забруднення, такі як роданіди, цианіди і нафтопродукти, вже давно не виявляються в Дніпрі. У цьому питанні якість річки стала краще. Але з іншого боку, у нас останніми роками збільшується лужність води, причому суттєво і з кожним роком все більше, збільшується кількість розчинних речовин. Це пов'язано з більш інтенсивним цвітінням води, і як результат - погіршуються мікробіологічні показники води. Наприклад, зона відпочинку «Хвиля» вже з початку сезону не придатна для купання за мікробіологічними показниками. Це результат хаотичної і безконтрольної забудови берегів Дніпра і малих річок, скидання неочищених побутових стоків від різних котеджних селищ та інших об'єктів, яких стає все більше на берегах Дніпра, а також втрата контролю над ситуацією, бо контролюючих органів практично не залишилося, - зазначив Євген Тулушев.

Учасники засідання були одностайні - питання очищення вод Дніпра необхідно вирішувати на державному рівні. В Україні встановлені мізерні штрафи за скидання в Дніпро неочищених стічних вод, масово забудовується берег Дніпра, а також дозволені до використання миючі засоби з фосфатами. 70% населення України споживає воду з річки Дніпро і від якості цієї води багато в чому залежить стан здоров'я.

Як розповіла головний технолог КП «Водоканал» Олена Мельник, у Запоріжжі на лівому березі, де була проведена реконструкція очисних споруд, стоки очищаються за сучасними технологіями.

- На лівому березі ми знижуємо фосфати. Ця технологія застосовується лише в декількох містах. Нам вдається знизити рівень фосфатів з 15 млг, які ми отримуємо на вході, до 1 млг на скиданні. На правому березі використовується класична загальноприйнята технологія. Зараз намагаємося вирішити проблему утилізації осаду - мулу, який утворюється в процесі очищення стоків. Цього року ми почали співпрацювати з датською консалтинговою компанією, - розповіла Олена Мельник.

У ході роботи «круглого столу» іхтіолог Запорізької обласної організації Українського товариства мисливців і рибалок Олексадр Марченко зазначив, що біологічні меліоратори, такі як товстолоб і білий амур, через велику кількість неочищених стоків не справляються з очищенням Дніпра від синьо-зелених водоростей. За останні кілька років змінилося видове різноманіття аборигенних риб. На сьогоднішній день, як правило, 60% улову складає карась сріблястий - риба, яка може вижити в складних умовах. А багато аборигенних видів риб стали рідкістю. Якщо питання збереження річки Дніпро не буде вирішуватися на загальнодержавному рівні, то вже через 20 років багато аборигенних видів риб зникнуть з вод Дніпра.