Не стали винятком і мистецькі школи міста. 13 спеціалізованих шкіл, де навчають різним видам мистецтв, запровадили дистанційні заняття. За даними опитування викладачів та батьків, 85% учнів продовжують навчання мистецтвам.

Найбільш популярними ресурсами для індивідуальних дистанційних уроків з музичного інструменту у мистецьких школах стали відео-конференції за допомогою програм, які можуть забезпечити відео- та аудіозв’язок: Skype, Viber, Messenger, WhatsApp, Zoom.

Педагоги теоретичних дисциплін створюють інтерактивні онлайн-середовища через платформи Google Classroom, Smart Learning Suite Online, використовують у дистанційній роботі з учнями інтерактивні вправи LearningApps, ClassicalTest, сервіс «На Урок».

Хореографи надають відео-уроки з виконання рухів до танців, завдання з вивчення хореографічної термінології, надають рекомендації щодо перегляду хореографічних вистав з подальшим обговоренням з учнями засобами конференц-зв’язку.

Викладачі з образотворчого мистецтва створюють покрокові інструкції з використання різноманітних технік, проводять відео-майстер-класи, оцінюють роботи учнів через фото та відеозв’язок. Уроки з театральної майстерності теж відбуваються в онлайн-режимі – працюють над сценічною мовою, образами персонажів у виставах, вивчають та обговорюють нові твори та постановки.

Звичайно, не все проходить ідеально через різні технічні можливості як викладачів, так і учнів. Будь-який відеозв’язок не може замінити учням повноцінного контакту з викладачем. Але навіть у таких умовах діти та батьки знаходять свої плюси. По-перше, батьки та всі родичі стали більш залученими до процесу навчання своїх дітей та до мистецтва в цілому. По-друге, діти мають можливість більш вільно планувати та ефективно використовувати свій час.

Дистанційне навчання відкриває перед всіма учасниками навчального процесу нові можливості. Викладачам — можливість експерементувати, пробувати нові форми навчання, допомагати дітям їх опановувати. Дітей це привчає до більшої самостійності, а педагогу допомагає проявити свою креативність.

Більшості викладачів важко створювати завдання, продумувати заняття саме через те, що вони не бачать очей своїх учнів, не можуть повноцінно обмінюватися емоціями, а намагаються компенсувати комунікацію «сухими», хоч і веселими, смайлами в месенджерах.

Всі учасники освітнього процесу у мистецьких школах звикли до особливої атмосфери, сумують за «живим» спілкуванням та з нетерпінням чекають повернення до шкіл. А поки що використовують різні технічні засоби та навчаються новим формам опанування навчального матеріалу дистанційно.